Ухвала суду № 49654891, 03.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 р.Справа № 820/4421/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Укртеплопром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015р. по справі № 820/4421/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Укртеплопром"

до Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртеплопром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/000586/2 від 01.04.2015 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00383 від 01.04.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015р. по справі № 820/4421/15 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 03.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 16.02.2015 року між ТОВ "УКРТЕПЛОПРОМ" і Commital ISI Ekipmanlari укладено контракт №16022015.(а.с. 12-16).

Також між позивачем та його контрагентом укладено додаток №1 від 19.02.2015 року до контракту №16022015. (а.с. 10-11)

На виконання умов контракту №16022015 продавець передав ТОВ "УКРТЕПЛОПРОМ" Т-образний фітінг тип 22 75мм Н32 в кількості 30000 штук на загальну суму 6570 євро.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару ТОВ "УКРТЕПЛОПРОМ" надав відповідачу митну декларацію № 807100000/2015/0/0392 від 01.04.2015 року, в якій зазначив митну вартість 6570 євро. (а.с. 18).

Харківською митницею ДФС 01.04.2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/000586/2, в якому відповідач відповідно до положень Митного кодексу скористався методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. (а.с. 25).

Також контролюючим органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00383, в якій контролюючий орган посилається не невірне визначення митної вартості товару та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/000586/2 від 01.04.2015 (вимоги пунктів 3 та 6 статті 54 МКУ). (а.с. 46-47).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 4 - 5 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з вимогами ч. ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За правилами ст. 53 вищевказаного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, якими є : 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, з матеріалів справи встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, які поставлялися відповідно до умов контракту №16022015 від16.02.2015 декларантом подано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №807/2012/0001918 від 11.12.2012 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) А№ 075484 від 24.03.2015 року; книжку МДП (Сarnet TIR) МХ.75415972 від 25.03.2015 року; - банківський платіжний документ, що стосується товару від 24.02.2015 року; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.03.2015 року , розрахунок ціни (калькуляція) від 19.02.2015 року; рахунок - фактура (інвойс) №384149 від 23.03.2015 року; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), додаток №1 від 19.02.2015 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується; - договір про надання послуг митного брокера №09/10 від 09.10.2012 року; - договір (контракт) про перевезення Д-19032015-7 від 19.03.2015 року; - інформація про позитивні результати здійснення (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампів "Ввезення"); - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю); - декларація про походження товару А №075484 від 24.03.2015 року; - інші не класифіковані документи; - Копія митної декларації країни відправлення № 15341200ЕХ072878 від 24.03.2015 року ; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 807100000.2015.010392 від 01.04.2015 року.

Митним органом встановлено, що надані позивачем документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, містять розбіжності, а саме: прайс - лист містить лише ціни на товари, що поставляються у даній партії та адресований безпосередньо цьому покупцю, тобто це не прайс - лист, а комерційна пропозиція.

Крім того, заявлена декларантом митна вартість товарів менша ніж наявна інформація щодо ідентичних та подібних товарів, що міститься в ЄАІС ДМСУ.

Так, за даними митного органу вартість ідентичних та подібних товарів складає 2,06 Євро/кг., у зв'язку з чим розрахована митна вартість 4140 кг (гр. 38 МД) в розмірі 8528 євро. замість 6570 євро вказаних позивачем у декларації.

У зв'язку із існуючими розбіжностями митний орган запропоновував декларанту надати додаткові документи для підтвердження визначення митної вартості товару.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що декларантом повідомлено контролюючому органу про неможливість надання додаткових документів.

Також позивач просив видати рішення про коригування митної вартості.

У зв'язку з вищевикладеним, посадовими особами митниці, у відповідності до вимог п.5 ст. 55 та п. 4 ст.57 Митного Кодексу України, була проведена процедура податкової консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, що підтверджується відправленими електронними повідомленнями на адресу декларанта.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовано в зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, надані декларантом документи не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Таким чином, метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано в зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не були у наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Митного кодексу у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, митний орган надав докази, які свідчать про наявність розбіжностей, що не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, заявленої позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оскільки позивачем не надано доказів ринкової вартості придбаного товару у виробника (прайс - лист), при тому, що заявлена позивачем митна вартість товарів менша ніж наявна інформація щодо ідентичних та подібних товарів, що міститься в ЄАІС ДМСУ за даний період.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015р. по справі № 820/4421/15 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Укртеплопром" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015р. по справі № 820/4421/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2015 р.