Ухвала суду № 49654499, 02.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Справа № 876/7526/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року Львівський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 241,72 грн. допомоги по безробіттю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалення його всупереч нормам матеріального права при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, просить визнати оскаржувану постанову нечинною та закрити провадження по справі.

Вимоги апеляції обґрунтовує тим, що праця осіб, визнаних безробітними, пов'язана з організацією підготовки та проведення виборів Президента України не є підставою для припинення виплати їм допомоги по безробіттю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких мотивів.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За приписами частини 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі - Закон № 5067) безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Як встановлено судом, 17.01.2014 року відповідачці було надано статус безробітного та вона отримувала допомогу по безробіттю за період з 09.05.2014 року по 18.01.2015 року.

Під час перебування на обліку як безробітна відповідачка уклала договір цивільно-правового характеру з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 23.05.2014 року № ЛВ-104 про надання послуг та отримувала дохід (а.с. 9).

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 1 Закону № 5067 зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно ст. 4 Закону № 5067 до зайнятого населення належать, зокрема, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до частини другої і абзацу першого частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що договір підряду, укладений з відповідачем, передбачав надання останнім за плату наступних послуг: провести спостереження під час виборів Президента України 25.05.2014 року в межах закріпленого за ним округу (спостерігати за перебігом голосування та дотримання виборчого законодавства на визначеній виборчій дільниці, спостерігати за дотриманням законодавства під час ранкового засідання та за підрахунком голосів, вписувати всю інформацію в анкету короткотермінового спостерігача та передавати інформацію про порушення та конфліктні ситуації).

Згідно акту приймання-здачі виконаних робіт від 25.05.2014 року відповідач провів спостереження під час виборів в межах закріпленого за ним округу та отримав винагороду в розмірі 519,09 грн. (а.с. 10).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» та деяких інших законодавчих актів України щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу», що набрав чинності 20.03.2014, внесено зміни до статті 40 Закону України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 № 474-XIV (далі - Закон № 474). В ч. 6 ст. 40 зазначено, що праця, пов'язана з організацією підготовки і проведення виборів Президента України, осіб, визнаних в установленому законом порядку безробітними, у складі окружних, дільничних виборчих комісій чи як спеціалістів, експертів та технічних працівників, зазначених у частині третій статті 25 та частині двадцятій статті 28 цього Закону, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів соціальної допомоги.

Відповідно до ст. 12 Закону № 474 суб'єктами виборчого процесу є офіційні спостерігачі - суб'єкта виборчого процесу, від кандидата на пост Президента, від громадської організації, які зареєстровані у порядку встановленому Законом.

Частиною сьомою статті 23 та частиною десятою статті 24 Закону № 474 передбачено, що до складу окружних та дільничних виборчих комісій не можуть входити офіційні спостерігачі.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач не був у складі окружних, дільничних виборчих комісій, не залучався як спеціаліст, експерт та технічний працівник, а був офіційним спостерігачем, то він належить до категорії зайнятих осіб і на нього не поширюється дія частини шостої статті 40 Закону № 474.

Відповідно до пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, оскільки суду не надано доказів повідомлення позивача про отримання відповідачем доходу, то суд дійшов висновку про підставність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 813/2065/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

Д.М.Старунський