Ухвала суду № 49654084, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1476/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Шурка О.І.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, скасування карток відмови, за апеляційною скаргою Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2015 року № 102040000/2015/000004/1; від 23.01.2015 року № 102040000/2015/000006/1; від 27.01.2015 року № 102040000/2015/000008/1; від 10.02.2015 року № 102040000/2015/000040/1; від 19.02.2015 року № 102040000/2015/000061/1 та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митних оформлень випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05005; №102040000/2015/05009; №102040000/2015/05011; №102040000/2015/05044; №102040000/2015/05066.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В засідання з'явились учасники процесу.

Представник апелянта наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні судового рішення.

Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» на підставі контракту № T01/15-U від 10.12.2014 року, укладеного з Брітіш Амерікан Тобакко (GLP) Лімітед (далі-Контракт), імпортує необроблений тютюн типу Вірджинія, трубовогневої сушки з відділеною середньою жилкою для виробництва сигарет, країна походження Бразилія, в кількості та асортименті, що визначаються в додатках до Контракту (п.1.1).

На підставі додатків до Контракту № 1,2,4,6, позивач у період з січня по лютий (включно) 2015 року імпортував товар партіями:

На підставі додатку № 2 від 20.12.2014 року до Контракту, згідно митної декларації № 102040000/20157045084 від 23.01.2015 року:

1)партія 1012392 V-0FFЗRMS ВR 2014 у кількості 1600 кг, ціна за 1 кг - 6,86 USD, на загальну суму 10976,00 USD відповідно до рахунку № 190083712 від 18.12.2014 року;

2)партія 1012397 V-0FFЗХМS ВR 2014 у кількості 13000 кг, ціна за 1 кг - 7,62 USD, на загальну суму 99060,00 USD відповідно до рахунку № 190083712 від 18.12.2014 року;

На підставі додатку № 1 від 20.12.2014 року до Контракту, згідно митної декларації № 10204000072015/045092 від 26.01.2015 року:

1)партія 1012392 V-0FFЗRМS ВR. 2014 у кількості 18600 кг, ціна за 1 кг - 6,86 1 USD, на загальну суму 127 596,00 USD відповідно до рахунку № 190083677 від 17.12.2014 року;

На підставі додатку № 4 від 22.12.2014 року, згідно митної декларації № 102040000/2015/045223 від 10.02.2015 року:

1)партія 1011306 V-2FF2ХМS ВR 2013 у кількості 8600 кг, ціна за 1 кг - 9,47 USD, на загальну суму 81 442,00 USD відповідно до рахунку № 190084847 від 22.01.2015;

На підставі додатку № 1 від 20.12.2014 року до Контракту, згідно митної декларації № 102040000/2015/045112 від 28.01.2015 року:

1)партія 1011306 V-2FF2ХМS ВR 2013 у кількості 18600 кг, ціна за 1 кг - 9,47 USD, на загальну суму 176 142,00 USD відповідно до рахунку № 190083939 від 24.12.2014 року;

На підставі додатку № 6 від 13.01.2015 року, згідно митної декларації № 102040000/2015/045312 від 20.02.2015 року;

1)партія 1011306 V-2FF2ХМS ВR 2013 у кількості 18600 кг, ціна за 1 кг - 9,47 USD, на загальну суму 176 142,00 USD відповідно до рахунку № 190085536 від 09.02.2015 (126-127).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту, Продавець продає, а покупець купує тютюн в кількості 20000 тон та асортименті, що зазначається в Додатках до даного Контакт, які укладаються Сторонами та є невід'ємними частинами даного контракту.

Відповідно до п.п. 1.5 та 3.1 Контракту, поставки товару здійснювалися на умовах DDU, склад покупця в м. Прилуки (Інкотермс 2000). Згідно п. 5.1. Контракту, для митного оформлення товару позивач повинен був отримати від продавця такі документи: оригінали інвойсу, пакувальних листів, сертифікату походження, сертифікату якості, фіто санітарного сертифікату, фумігаційного сертифікату, товаротранспортної накладної та копію ескортної митної декларації.

У п. 4.1. Контракту передбачалось, що оплата товару проводиться шляхом банківського переказу, протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження повставки було відправлено; або, за згодою сторін, оплата за товар може здійснюватися покупцем в формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем.

У січні-лютому 2015 року після прибуття вказаних товарів на митну територію України позивач звернувся до митних органів, а саме до митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС для здійснення митного оформлення імпорту та надав разом з митними деклараціями наступні документи: міжнародні автомобільні накладні (СМК), книжки МДП (Сашеї ТІК.), рахунки-фактури (інвойси), Контракт із відповідними додатками, інформацію щодо фітосанітарного та радіологічного контролю, сертифікати про походження товару, ліцензію на виробництво тютюнових виробів, що не заперечувалось відповідачем.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідач, на підставі ст. 55 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару за ціною Контракту, зобов'язав позивача надати додаткові документи, встановлені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: копію Контракту відповідно до статті 58 Митного кодексу України, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти, (прайс-листи) виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертиними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару,копію митної декларації країни відправлення.

На виконання зазначених вимог, позивачем було надано виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист, експертний висновок № ПК-7 від 19.01.2015, копії декларацій країни відправлення. Крім того, додатково надано інформацію середньо розрахункової вартості товарів при імпорті в Україну (сайт ДФС). Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи

Проте, митний орган із визначенням митної вартості товару не погодився, не прийняв вказану декларацію до митного оформлення та прийшов до висновку, що «…надісланий декларантом прайс-лист наданий не виробником товару, а відправником. Наданий декларантом експертний висновок ґрунтується виключно на прайс-листі, наданому не виробником товару, а відправником. А тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості. Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження митної вартості».

Крім того, в Рішеннях зазначено про відсутність можливості застосування попередніх п'яти методів, при здійсненні митної оцінки, у зв'язку з чим застосований шостий (резервний) метод.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2 та 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення та забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тобто, право митниці на витребування додаткових документів не є абсолютним, закон пов'язує виникнення такого права з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій ст. 53 кодексу містять розбіжності або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у достовірності.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, витребувавши додатковий перелік документів, передбачений ч. 3 ст. 53 МК, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару та додатково на вимогу митного органу, є неповними, недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів з урахуванням аналізу поданих до митного оформлення документів та вибраного методу визначення митної вартості товарів, посадова особа митниці може визнати заявлену декларантом митну вартість чи прийняти письмове рішення про її коригування відповідно до ст. 55 МК України.

З матеріалів справи та наданих пояснень учасників процесу вбачається, що позивачем у деклараціях, митна вартість товару визначена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються згідно ст. 58 МК України.

На підтвердження визначення митної вартості товару по ціні від 6,86 до 9,47 дол. США за 1 кг (в залежності від обсягу поставки, затрат на транспортування та зберігання товару) разом з вищевказаними митними деклараціями позивачем подано до МП "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товарів, зокрема, міжнародні автомобільні накладні (СМК) №1501-72-0020, № 1501-72-0015,№1501-72-0029, № FEB 118253074, №FEB118252724 (а.с.39,68,86,109,128), книжка МДП (Сашеї ТІК.) (а.с.87), рахунки-фактури (інвойси) від 18.12.2014 № 190083712; від 17.12.2014 № 190083677; від 24.12.2014 № 1900083939; від 22.01.2015 № 190084847; від 09.02.2015 № 190085536 (а.с.35-38,64-67,82-85,107-108,126-127), Контракт № T01/15-U від 10.12.2014 (а.с.17-22), із відповідними додатками № 1 від 10.12.2014; № 2 від 10.12.2014; № 4 від 10.12.2014; № 6 від 10.12.2014; (а.с.23,24,25,26), інформацію щодо фітосанітарного та радіологічного контролю, сертифікати про походження товару № SC 3894 (а.с.89-90), ліцензію на виробництво тютюнових виробів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, додатково надано виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист від 08.01.2015 року, експертний висновок № ПК-7 від 19.01.2015 та інформацію середньорозрахункової вартості товарів при імпорті в Україну (сайт ДФС), копії декларацій країни відправлення.

Судом першої інстанції встановлено, що документи, які були надані декларантом одночасно з митними деклараціями, а також ті, які були додатково надані на вимогу митного органу, посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування, декларант підтвердив правомірність, при визначенні митної вартості товарів, застосувати ціну товару від 6,86 до 9,47 дол. США за 1 кг.

Крім того, матеріали справи містять докази того, що позивачем 06.02.2015 року проведено розрахунки згідно Контракту № T01/15-U від 10.12.2014 року на користь BRITISH AMERICAN TOBACCO (GLP), в тому числі за тютюн, задекларований у вищевказаних митних деклараціях, що підтверджується копією SWIFT повідомлення від 06.02.2015 року, карткою кредитора BAT-GLP Limited, реєстром декларацій для закриття передоплати BAT-GLP Limited за 06.02.2015 року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

В порушення зазначеної норми, оскаржувані рішення не містять посилання на умови поставки встановлені договором (контрактом), обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку).

При цьому, відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив у спірних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом при її визначенні.

Митним органом не доведено наявність підстав для застосування резервного методу, не доведено суду неможливість застосування інших методів.

Натомість, позивачем було подано необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару та проведення розрахунків згідно Контракту № T01/15-U від 10.12.2014 року.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що митний орган безпідставно застосував 6 ( резервний ) метод визначення митної вартості товару.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, спростовуються матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, скасування карток відмови - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А.Г. Степанюк

О.І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.