Ухвала суду № 49654064, 02.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1620/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Варин" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варин" до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Варин", звернулось до суду міста з позовом до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі- Варвинська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове-повідомлення рішення від 22.04.2015 № 0000062240, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1485,00 грн..

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано протиправними та скасувати податкове-повідомлення рішення від 22.04.2015 року № 0000062240 Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача повернуто судові витрати в розмірі 182,70 грн.

06.07.2015 року Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про винесення додаткового судового рішення, так як суд не вирішив питання про розподіл витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, компенсацію за втрачений заробіток та добових на відрядження в загальній сумі 2274,74 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року в задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та направити справу для винесення додаткового судового рішення. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача зазначив про відсутність підстав для винесення додаткового судового рішення, оскільки додаткова постанова не може ухвалюватися на підставі нових додатково поданих доказів про розмір та склад судових витрат, наданих після розгляду справи по суті та прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до положень ст.168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 року роз'яснено, що прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу суд може лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Із наданого Пленумом роз'яснення, чітко видно, що додаткове судове рішення може бути прийнято лише на підставі тих доказів, які досліджувались судом при прийнятті основного рішення у справі.

Як вбачається з поданої заяви, позивач просить прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, компенсацію за втрачений заробіток та добових на відрядження в загальній сумі 2274,74 грн., які долучені позивачем до цієї заяви вже після розгляду справи судом першої інстанції по суті та прийняття рішення по суті. Вказана обставина не заперечувалась позивачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Підставою для звернення до суду із заявою про винесення додаткового судового рішення позивач зазначив, що в постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 судом не вирішено питання про розподіл витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, компенсацію за втрачений заробіток та добових на відрядження. Додатково позивач зазначив, що документальним підтвердженням понесених витрат, пов'язаних із прибуттям до суду є фіскальні чеки на придбання палива від 08.06.2015 року, 18.06.2015 року, 19.06.2015 року, втраченого заробітку - довідка про середньоденну заробітну плату, компенсації добових на відрядження - видатковий касовий ордер № 157 від 08.06.2015, № 168 від 18.06.2015, копії яких долучені до заяви про прийняття додаткового рішення.

Однак, зазначені вище документи не досліджувались судом першої інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення по суті.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначає, що додаткова постанова не може ухвалюватися на підставі додатково поданих доказів про розмір та склад судових витрат, оскільки додаткове судове рішення може бути прийняте на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду. При цьому, судове засідання із розгляду питання про прийняття додаткового судового рішення не є складовою частиною судового розгляду і не може використовуватись для дослідження нових доказів та доказів яким суд не дав оцінки.

Як зазначено вище, документальне підтвердження судових витрат, пов'язаних із прибуттям до суду на дату прийняття основної постанови по даній справі, позивачем суду надане не було, а тому судом не досліджувались.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення на підставі п.2 ч.1 ст.168 КАС України.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Варин"- залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О.Сорочко

Повний текст виготовлено 03 вересня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.