Ухвала суду № 49654003, 01.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17473/14 Головуючий у 1-й інстанції:Келеберда В.І. Суддя-доповідач:Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренко Павла Дмитровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренко Павла Дмитровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 13 жовтня 2014 року на сайті Міністерства юстиції України опублікованого інформацію про початок конкурсного відбору майбутніх членів Громадської ради при Міністерстві юстиції України.

Позивачем 13 жовтня 2014 року на адресу Міністерства юстиції України направлено заяву з доданими документами на включення його до складу Громадської ради з проведення люстрації при Міністерстві юстиції України.

В подальшому, 20 жовтня 2014 року позивачем до Міністерства юстиції України подано запит на отримання публічної інформації

Листом від 19 листопада 2014 року Міністерство юстиції України на запит позивача від 20 жовтня 2014 року повідомило, що Положення про Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2014 року №1844/5, опублікованому в Офіційному віснику України 07 листопада 2014 року №87 та на офіційному сайті Міністерства юстиції України в розділі "Очищення влади". Також, повідомлено, що склад Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року №1743/6.

Листом від 26 грудня 2014 року позивача повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2014 року №1844/5 утворено Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України та затверджено Положення щодо неї. Склад Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року №1743/6.

Позов ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що у відповідності до оприлюдненого на сайті Міністерства юстиції України оголошення про формування громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, позивачем було направлено заяву про розгляд його кандидатури на включення до складу Громадської ради, яка вирішена без участі позивача. В подальшому, на сайті Міністерства юстиції України оприлюднено інформацію про домінантів, які можуть стати членами громадської ради. Позивач вказує, що відповідачем при формуванні Громадської ради порушено принципи визначені ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України "Про очищення влади" органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом, є Міністерство юстиції України.

Міністерство юстиції України не пізніше ніж протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), до складу якого повинні входити представники засобів масової інформації та представники громадськості.

Наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2014 року № 1844/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 року за № 1386/26163 утворено Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України та затверджено Положення про Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України.

Відповідно до п. 1 зазначеного Положення, Громадська рада з питань люстрації при Міністерстві юстиції України (далі - Рада) є колегіальним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), налагодження ефективної взаємодії Міністерства юстиції України з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

Розділом ІІІ Положення визначено порядок формування Ради, а саме: до складу Ради можуть бути призначені представники громадських, благодійних організацій, професійних спілок та їх об'єднань, творчих спілок, асоціацій, організацій роботодавців, засобів масової інформації, органів самоорганізації населення та інших непідприємницьких товариств і установ, легалізованих відповідно до законодавства України (далі - інститути громадянського суспільства).

Представництво Ради здійснюється секретарем Ради, який призначається Міністром юстиції з числа представників інститутів громадянського суспільства, які зарекомендували себе активними діями у сфері боротьби з корупцією, очищення влади та користуються довірою у суспільстві. До складу Ради не можуть входити особи, які є посадовими чи службовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, особи, на яких поширюються заборони, передбачені Законом України "Про очищення влади".

Секретар Ради подає на затвердження Міністру юстиції кандидатури інших членів Ради, які відповідають критеріям, зазначеним у цьому розділі.

Рада складається з дванадцяти членів.

Тобто, секретар ради призначається Міністром юстиції України з числа представників інститутів громадянського суспільства, інші члени Ради затверджуються Міністром юстиції України за поданням секретаря Ради.

Затвердження подання секретаря Ради про призначення членів Ради є обов'язком Міністра юстиції України.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що Положенням про Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України не передбачено утворення конкурсної комісії та проведення конкурсного відбору з обрання Ради. Члени Ради обираються секретарем Ради на підставі поданих претендентами документів.

Відповідно, позовні вимоги щодо зобов'язання оприлюднити склад конкурсної комісії, наказ, яким він затверджений, протоколи з розгляду кандидатур бажаючих вступити до Громадської ради та провести дії (конкурс) по утворенню Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України у відповідності до наказу Міністра юстиції України від 04 листопада 2014 року №1844/5 не можуть бути задоволені, оскільки наведене Положення взагалі не передбачає утворення конкурсної комісії та процедури розгляду кандидатур претендентів до Громадської ради.

Між тим, Розділом ІІІ Положення, в якості визначення порядку формування Ради, встановлено лише коло осіб, що можуть бути призначені до складу Ради за представницьким принципом. Однак, зазначене Положення не містить жодних положень щодо самого порядку призначення та формування Ради. Зазначене питання також не врегульовано й Законом "Про очищення влади".

З урахуванням наведено неможливо встановити, в якому порядку здійснювалось призначення членів Ради.

При цьому, Положенням передбачено, що представництво Ради здійснюється секретарем Ради, який призначається Міністром юстиції з числа представників інститутів громадянського суспільства, які зарекомендували себе активними діями у сфері боротьби з корупцією, очищення влади та користуються довірою у суспільстві. До складу Ради не можуть входити особи, які є посадовими чи службовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, особи, на яких поширюються заборони, передбачені Законом України "Про очищення влади".

Як вірно визначено судом першої інстанції, для виконання положення в будь-якому разі необхідно здійснити процедуру добору та перевірки кандидатів на зазначену посаду на предмет відповідності зазначеним критеріям.

Надалі, Секретар Ради подає на затвердження Міністру юстиції кандидатури інших членів Ради, які відповідають критеріям, зазначеним у цьому розділі.

Зміст і цієї норми передбачає процедуру добору кандидатур на відповідність згаданим критеріям. Однак, спосіб та порядок добору кандидатів на цю посаду відсутній, тобто питання процедури є неврегульованим.

Таким чином, встановлено, що на час формування складу Громадської ради з питань люстрації фактично не існувало жодного порядку утворення такої ради, що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін.

Разом з тим, не має підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачами було порушено будь-які норми законодавства, а тому безпідставними є позовні вимоги про визнання протиправними наказів від 11 листопада 2014 року №1742/6 та №1743/6.

Вимоги про визнання протиправними дій щодо утворення Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, анулювання дій щодо утворення Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України є похідними від вищенаведених, а тому також не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання надати відповідь на запит на отримання публічної інформації, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, 20 жовтня 2014 року позивачем подано до Міністерства юстиції України запит про отримання публічної інформації, відповідно до якого позивач просив надати наступну інформацію: Положення (або інший документ), яке регламентує порядок формування Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України; ким такий документ було затверджено; хто є представниками громадськості (імена, прізвища, які громадські організації чи органи представляють), спільно з якими Міністерством юстиції розпочато відбір претендентів до Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України; на підставі яких критеріїв та якого рішення такі представники громадськості були залучені Міністерством юстиції України; які критерії відбору до претендентів з числа громадськості до лав Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України; коли заплановано проведення установчого засідання Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України (із зазначенням місця і часу проведення); коли буде завершено формування Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України; чиїм рішенням затверджується склад Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом:1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1, 4, 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Так, Листом від 19 листопада 2014 року №З-19882/11.0.2 позивачу повідомлено, що Положення про Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2014 року № 1844/5 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 року за № 1386/26163. Положення опубліковано в Офіційному віснику України №87 від 07 листопада 2014 року, з яким можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в розділі "Очищення влади". Також повідомлено про процедуру призначення Секретаря Ради та членів Ради. Крім того, зазначено, що склад Ради затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року №1743/6. До вказаного листа №З-19882/11.0.2 додано копію наказу Міністерства юстиції України від 04 листопада 2014 року № 1844/5.

Отже, з наявних матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що листом від 19 листопада 2014 року №З-19882/11.0.2 відповідачем було надано позивачу запитувану інформацію, проте відповідь надано з порушенням строків, визначених статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Однак, на вирішення справи по суті це не впливає.

Враховуючи, що позивачем як спосіб захисту порушених прав обрано зобов'язання надати відповідь на запит на отримання публічної інформації від 20 жовтня 2014 року, та з урахуванням того, що відповідачем надано обґрунтовано та повну відповідь на вказаний запит позивача, не вбачається підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

В судовому засіданні від 11 серпня 2015 року позивачем звернуто увагу суду на те, що суд першої інстанції вирішив справу по суті за застарілими позовними вимогами без урахування заяви про уточнення позовних вимог, чим порушив процесуальні норми права, та, відповідно, його права.

З приводу наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з тексту зазначеної заяви, поданої 06 лютого 2015 року через канцелярію суду, про уточнення позовних вимог, позивач одночасно розширив і підстави позову і предмет позову.

Між тим, відповідно до статті 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

З аналізу даної норми вбачається, що КАС передбачено можливість для позивача змінити підставу або предмет адміністративного позову, однак, лише до початку судового розгляду справи по суті. При цьому, одночасна зміна підстав позову і розширення предмету позову діючими процесуальними нормами не передбачено, тому, відповідно, суд першої інстанції не був зобов'язаний відреагувати на заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Також в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом невірно визначено дату, з якої Положення про Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України набирає чинності, а саме з дня опублікування, тобто, з 07 листопада 2014 року. Зазначає, що суд не надав оцінки тому, що згідно Указу Президента від 03 жовтня 1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації.

Слід зазначити, що в цій статті вказано, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено інше.

При цьому, безпосередньо самим Наказом, яким затверджено Положення про Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Оскільки такий Наказ було опубліковано в Офіційному віснику України від 07 листопада 2014 року, то відповідно і чинності він набрав 07 листопада 2014 року.

Як наслідок, оскаржувані позивачем накази, видані 11 листопада 2014 року, прийняті у відповідності до норм законодавства.

Тобто, колегія суддів не знайшла підтвердження порушення судом норм процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Тобто, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Старова Н.Е.