Постанова № 496540, 15.03.2007, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-9/016

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"15" березня 2007 р. 09:15 м. Севастополь

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський маяк”

до Севастопольської міської державної адміністрації

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство “Адажио”

про визнання акту недійсним.

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський маяк”

до Севастопольської міської державної адміністрації

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство “Адажио”

про визнання недійсним Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 20.02.2006 № 227-р.

суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача – Луценко В. Г., довіреність № 500/002 від 04.01.2007;

відповідача –Куніцин О. В., довіреність № 01/24/2-07 від 09.01.2007;

третя особа –Сердюков І. С. –директор, наказ № 01 від 16.05.1994.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський маяк»(далі –ВАТ «Севастопольський маяк») звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження № 227-р від 20.02.2006 «Про затвердження акту державної приймальної комісії з прийому до експлуатації закінченого будівництвом ПК-2 на 19 квартир корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14».

Протягом розгляду спору по суті позивач збільшив вимоги та просить визнати також недійсним розпорядження № 04-р від 03.01.2006 «Про призначення державної приймальної комісії з прийому до експлуатації закінченого будівництвом ПК-2 на 19 квартир корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при винесенні даних розпоряджень Севастопольською міською державною адміністрацією позивач неправомірно позбавлений функцій замовника будівництва, що є порушенням його прав. Обґрунтування та інші доводи викладені у позові та додаткових поясненнях по справі (а.с. 3-4, 27-29 т. 1, 30-34 т.2).

Відповідач позовні вимоги не визнає, пояснює, що з 1989 року замовником будівництва житлового будинку дійсно виступало ВАТ «Севастопольський Маяк», однак вважає, що ним правомірно визнаний в якості замовника будівництва ПП «Адажио», так як після визнання ВАТ «Севастопольський Маяк»банкрутом, він позбавлений права здійснювати підприємницьку діяльність, тому не може виступати в якості замовника будівництва. Інші доводи та обґрунтування викладені ним у відзиві на позов та доповненні до відзиву на позов (а.с. 50-51, 127-129 т.1).

При розгляді спору по суті відповідач звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Приватного підприємства «Адажио»(далі –ПП «Адажио»).

Суд клопотання задовольнив, ухвалою від 05.02.2007 залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ПП «Адажио».

Третя особа у письмових думках на предмет спору (а.с.71-73, 124-126 т.1) проти задоволення позову заперечує, вважає, що відповідачем при винесенні оскаржених розпоряджень дотримані вимоги чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст.27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 1989 року Виробничим об’єднанням «Маяк»(правонаступником якого є позивач –ВАТ «Севастопольський Маяк») отриманий дозвіл № 119/135 інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво житлового будинку на 65 квартир, корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти.

Не завершений будівництвом об’єкт у 1994 році був переданий до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк», яке було створено на базі Виробничого об’єднання «Маяк».

16 жовтня 1997 року ТОВ «Прогмато»та ВАТ «Севастопольський Маяк»уклали договір № 16/97 на дольову участь у будівництві будинку № 14 по вул. Молодих будівельників, корпус 83, секція 2 (а.с. 24 т.2).

17 лютого 1998 року між ВАТ «Севастопольський Маяк»(Замовник) та ТОВ «Прогмато»(Підрядник) був укладений договір № 17, згідно якого сторони домовилися шляхом об’єднання організаційних та матеріальних зусиль та можливостей здійснювати спільне будівництво секції № 2 житлового будинку, корпус 83, черги 8 , V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14 (а.с 23, т.2).

27 березня 2000 року між ВАТ «Севастопольський Маяк»(Замовник), ТОВ «Прогмато»(Підрядник) та ПП «Адажио»(Правонаступник) було укладено два договори №№ 18, 19, згідно яких до ПП «Адажио»від ТОВ «Прогмато»перейшли всі права та обов’язки Підрядника за договорами № 16/97 від 16.10.1997 та № 17 від 17.02.1998 (74-75 т.1).

02 грудня 2005 року постановою по справі № 20-6/459-4/483-9/128-10/051 господарський суд міста Севастополя визнав ВАТ «Севастопольський Маяк»банкрутом.

19 грудня 2005 року ПП «Адажио»звернулося до Севастопольської міської державної адміністрації із заявою про призначення державної комісії для вирішення питання про готовність житлового будинку по вул. Молодих будівельників, 14, корпус 83, черги 8, V мікрорайону Камишової бухти.

Розпорядженням № 04-р від 03.01.2006 Севастопольська міська державна адміністрація призначила державну приймальну комісію з прийому до експлуатації закінченого будівництвом ПК-2 на 19 квартир корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14. До складу комісії від Замовника включений директор ПП «Адажио», від Підрядника –заступник директора ПП «Адажио», від експлуатуючій організації –головний бухгалтер ПП «Адажио».

13 лютого 2006 року державна приймальна комісія склала акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта: ПК-2 на 19 квартир, корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14, в якому в якості Замовника будівництва визначено Приватне підприємство «Адажио».

20.02.2006 Севастопольська міська державна адміністрація прийняла розпорядження № 227-р, яким затвердила акт державної приймальної комісії з прийому до експлуатації закінченого будівництвом ПК-2 на 19 квартир корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14.

Позивач вважає, що визнання Замовником будівництва житлового будинку ПП «Адажио»є неправомірним та таким, що порушує його права. Вищевикладене і стало підставою для звернення позивача до суду за поновленням порушених прав.

Дослідивши доводи сторін та надані ними докази, суд вважає позовні вимоги ВАТ «Севастопольський Маяк» такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.04. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому ст. 216-223 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, крім того, розпорядження, що оскаржують ся, винесені після 01.01.2004, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року.

З матеріалів справи вбачається, що з 1989 року замовником будівництва житлового будинку по вул. Молодих будівельників, 14 виступало ВАТ «Севастопольський Маяк». Цей факт також визнається як відповідачем, так і третьою особою.

Суд вважає неправомірним висновок відповідача, що ВАТ «Севастопольський Маяк»втратило права замовника з моменту визнання його банкрутом.

До матеріалів справи позивачем надані докази укладення певних договорів з будівництва житлового будинку в якості замовника.

Статтями 318, 320 Господарського кодексу України та статтями 837, 849-853, 875, 886 Цивільного кодексу України визначаються права та обов’язки особи, яка виступає в якості замовника у зобов’язанні.

Згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтями 599-609 Цивільного кодексу України встановлені підстави припинення зобов’язання:

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

2. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо).

3. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

4. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

5. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

6. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

7. Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

8. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

9. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

10. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Даний перелік є вичерпним.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що припинення зобов’язання будь-яким із вищевказаних способів не було.

Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача, що визнання боржника банкрутом є підставою для позбавлення його статусу замовника, так як вищевикладеними нормами це передбачено тільки після ліквідації особи у встановленому порядку, тобто, у відповідності із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»після внесення до Єдиного державного реєстру відповідних відомостей.

Не приймаються судом також доводи третьої особи, що договорами № 18, 19 від 27.03.2000 до нього перейшли як права Підрядника, так і права Замовника, з тих підстав, що дані договори не містять посилання на перехід до ПП «Адажио»будь-яких прав від ВАТ «Севастопольський Маяк».

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних доказів переходу прав замовника від ВАТ «Севастопольський Маяк»до ПП «Адажио»та не довів правомірності свого рішення щодо визначення ПП «Адажио»замовником будівництва ПК-2 на 19 квартир корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14.

Крім того, згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004, замовник, генеральний підрядник разом із генеральним проектувальником подають державній приймальній комісії проектну та виробничу документацію, пред'являють виконані будівельно-монтажні роботи, змонтоване технологічне обладнання та документальне підтвердження відповідності виконаних робіт вихідним даним на проектування об'єкта.

Відповідач на вимоги суду не надав документацію, яка передбачена чинним законодавством та повинна бути надана замовником при введенні об’єкта в експлуатацію, а саме: документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою ПП «Адажио», дозвіл відповідних органів на виконання ПП «Адажио»будівельних робіт, проектно-кошторисна та технічна документація та т.ін.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За результатами розгляду справи суд присуджує до стягнення з бюджету сплачене позивачем державне мито.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 04-р від 03.01.2006 «Про призначення державної приймальної комісії з прийому до експлуатації закінченого будівництвом ПК-2 на 19 квартир корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14».

3. Визнати недійсним Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 227-р від 20.02.2006 «Про затвердження акту державної приймальної комісії з прийому до експлуатації закінченого будівництвом ПК-2 на 19 квартир корпус 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14».

4. Повернути Відкритому акціонерному товариству “Севастопольський Маяк” (99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1, код ЄДРПОУ 14308813, р/р 26003317099001 в КБ “ПриватБанк”, МФО 324935) з Державного бюджету України (код 24035598, одержувач УДК в місті Севастополі, р/р 31116095600007, МФО 824509) державне мито в розмірі 6,80 грн., яке сплачено платіжним дорученням № 2167 від 08.12.2006 та квитанцією № 42 від 26.12.2006.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя підпис С. А. Рибіна

Повний текст постанови виготовлений 19.03.2007.

Згідно з оригіналом

Суддя С. А. Рибіна