Ухвала суду № 49653922, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/9232/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Усатова І.А. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В.,

при секретарі - Чеботок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 03 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ МВС України у Миколаївській області прапорщика міліції Матвєєва Вячеслава Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ МВС України у Миколаївській області прапорщика міліції Матвєєва Вячеслава Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПС № 998525 від 01 травня 2015 року.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року адміністративний позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду за захистом охоронюваних прав та інтересів, ОСОБА_2 додано до адміністративного позову, на підтвердження сплати судового збору, копію квитанції від 08 травня 2015 року.

Однак, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції звернув увагу на порушення статті 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.108 КАС України, а саме: не надано документ про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову та не зазначено поштової адреси відповідача.

На виконання вимог ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 13.05.2015, позивачем подано уточнений адміністративний позов з доказами сплати судового збору про забезпечення позову у вигляді банківської квитанції від 29.05.2015.

Проте, приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви позивачем належним чином не усунуті, адже останнім не додано до позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини третьої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 1 ст. 108 КАС України).

З аналізу наведених правових норм слідує те, що в ухвалі суду зазначається, які саме виявлено недоліки позовної заяви (з посиланням норми закону, які не дотримано), спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Якщо позовна заява подана з декількома недоліками, суд повинен зазначити одразу всі. Якщо усуваючи недоліки, про які вказано в ухвалі суду, позивач припускається інших недоліків, суд може залишити позовну заяву без руху повторно (за аналогією закону).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009, в ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Натомість, залишаючи адміністративний позов без руху, судом першої інстанції не запропоновано позивачу надати оригінал документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову, а лише, запропоновано вказати поштову адресу відповідача та надати документ про сплату судового збору, саме за подання заяви про забезпечення позову.

Відтак, повертаючи адміністративний позов, у зв'язку з ненаданням оригіналу квитанції за подання адміністративного позову, без попереднього залишення позову, з даних підстав без руху, є хибним та таким, що обмежує позивача у доступі до правосуддя.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно зі п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 199, 204, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.