Постанова № 49653823, 01.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року справа №805/865/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул.Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Васильєвої І.А.

Казначеєва Е.Г.

при секретарі

судового засідання Томах О.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Харитонової А.Е., за довіреністю.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції

у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 21 липня 2015 року

по адміністративній справі № 805/865/15-а (суддя Бабаш Г. П.)

за позовом ОСОБА_5

до Головного територіального управління юстиції

у Донецький області

третя особа без самостійних

вимог на предмет позову

на стороні відповідача Державна казначейська служба України

про стягнення компенсації за вимушений прогул

з 15 грудня 2014 року по 15 травня 2015 року

у розмірі 11000 грн.,стягнення середнього

заробітку за весь час затримки

розрахунку з 15 травня 2015 року по день фактичного

розрахунку на час здійснення повної виплати,

стягнення моральної шкоди у сумі 30000 грн.,

зобов'язання провести розрахунок у

терміни визначені с.1 ст.47, ст.44 ч.1, ст.117 КЗпП України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (позивач у справі) звернулась березні 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (відповідач у справі), третя особа - Державна казначейська служба України, з урахуванням уточнень, про стягнення компенсації за вимушений прогул з 15 грудня 2014 року по 15 травня 2015 року у розмірі 11000 грн., стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з 15 травня 2015 року по день фактичного розрахунку на час здійснення повної виплати, стягнення моральної шкоди у сумі 30000 грн., зобов'язання провести розрахунок у терміни визначені с.1 ст.47, ст.44 ч.1, ст.117 КЗпП України (арк. справи 3-6, 140-141).

Постановою суду першої інстанції, ухваленою у письмовому провадженні, від 21 липня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію за вимушений прогул з 16 грудня 2014 року по 15 травня 2015 року у розмірі 10483грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені по день винесення рішення у розмірі 4625,10грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. справи 157-161).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк. справи 173-177).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач та представник третьої особи у судове засідання не прибули. Про місце, час та дату судового розгляду повідомлені належним чином

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні позовних вимог відмовити.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_5 перебувала на посаді заступника начальника відділу державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у м.Донецьку та на підставі наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 14 грудня 2014 року №3210/1 звільнена з займаної посади 15 грудня 2014 року за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України, за заявою від 15 грудня 2014 року (арк. справи 7,9).

Наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24 березня 2015 року №538/1 скасовано наказ від 14 грудня 2014 року №3210/1 у зв'язку з недотриманням процедури звільнення з займаної посади ОСОБА_5 та виявленням невідповідності змісту заяв про звільнення працівників фактичним обставинам, констатацією безпідставного внесення до наказу відомостей про виплату компенсації за невикористані частини щорічних основних відпусток (арк. справи 65).

ОСОБА_5 відповідачу 15 травня 2015 року надано заяву про звільнення її із займаної посади за п.1 ст.36 КЗпП за угодою сторін, чим змінила підставу звільнення із власного бажання на згоду сторін.

Наказом відповідача від 15 травня 2015 року №996г/1 позивача звільнено з займаної посади 15 травня 2015 року, за угодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України. Також в даному наказі зазначено виплатити позивачу компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 2 квітня 2010 року по 1 квітня 2011 року у кількості 1 календарний день, невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 2 квітня 2014 року по 1 квітня 2015 року у кількості 14 календарних днів, невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 2 квітня 2015 року по 15 травня 2015 року у кількості 3 календарних днів, компенсацію за невикористану щорічну о додаткову відпустку за 16 років стажу державної служби у кількості 15 календарних днів, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за 17 років стажу державної служби у кількості 15 календарних днів, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за 18 років стажу державної служби у кількості 15 календарних днів, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за 19 років стажу державної служби у кількості 15 календарних днів, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за 20 років стажу державної служби у кількості 15 календарних днів (арк. справи 104).

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення компенсації за вимушений прогул з 16 грудня 2014 року по 15 травня 2015 року у розмірі 11000грн. колегія суддів зазначає наступне.

Системний аналіз положень Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України.

Тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановлені Законом України №1669, який набрав чинності 15 жовтня 2014 року, має пріоритет над іншими законами з огляду на те, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що закони та інші нормативно - правові акти України діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

На виконання положень Закону України 1669, прийнята постанова КМУ від 7 листопада 2014 року № 595 (набрала чинності 11 листопада 2014 року) «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей» та затверджений Тимчасовий порядок фінансування, зокрема, бюджетних установ, пунктом 4 якого передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, якщо установа продовжує функціонувати і працівники виконують функціональні обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що відділ державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку 24 листопада 2014 року переміщено та перереєстровано за адресою: м. Маріуполь, вул. Грецька, 19, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 201-202).

Позивач не виявила бажання переміститися разом з установою та приступити до виконання своїх посадових обов'язків. Відсутність двох імперативних обставин переміщення до нового місця знаходження установи та не виконання своїх прямих обов'язків доводить відсутність вимушеного прогулу, що за загально правовим правилом означає час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати та унеможливлює задоволення позову про виплату заробітної плати за вимушений прогул з 15 грудня 2014 року по 15 травня 2015 року.

Наказом Головного управління юстиції у Донецькій області від 14 грудня 2014 року № 3210/1 позивач фактично звільнена. Даний наказ в подальшому, а саме, наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24 березня 2015 року №538/1 скасовано. Про те, що позивач не звільнена та може перевестися та приступити до виконання своїх обов'язків остання дізналася Позивачем надана повторна заява на звільнена та наказом відповідача від 15 травня 2015 року №996г/1 звільнена остаточно.

З наданої відповідачем довідки від 17 липня 2015 року №157/10-21 вбачається, що позивач у період з 15 грудня 2014 року по 15 травня 2015 року на робочому місці не з'явилася та фактично до виконання своїх обов'язків не приступила.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в даній частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 4525,10грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що остаточні розрахунки з позивачем за період з 15 грудня 2014 року по 15 травня 2015 року не проведені.

Але, що стосується заборгованості особам із виплат заробітної плати, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, то цим громадянам до яких належить позивач погашення заборгованості має відбутися до 31 грудня 2015 року відповідно до статті 1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/ виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13 січня 2015 року № 85-VIII, набрав чинності 7 лютого 2015 року.

Таким чином, особі яка проживає на території проведення АТО нарахована заборгованість по заробітній платі має бути виплачена до 31 грудня 2015 року. Оскільки позов заявлений до закінчення встановленого терміну наявна передчасність звернення до суду, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, що доводить наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалення нової постанови.

Керуючись статтями 9,24, 69,70,71,86, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по справі №805/865/15-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по справі №805/865/15-а - скасувати.

Постановити нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа - Державна казначейська служба України, про стягнення компенсації за вимушений прогул з 15 грудня 2014 року по 15 травня 2015 року у розмірі 11000 грн., стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з 15 травня 2015 року по день фактичного розрахунку на час здійснення повної виплати, стягнення моральної шкоди у сумі 30000 гривень, зобов'язання провести розрахунок у терміни визначені с.1 ст.47, ст.44 ч.1, ст.117 КЗпП України відмовити в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 1 вересня 2015 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 1 вересня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв