Постанова № 49653768, 02.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Кисіль Р.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" вересня 2015 р. справа № 808/979/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 р. у справі №808/979/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015 року позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку про повернення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63 944,00 грн., зобов'язати відповідача 1 вчинити дії щодо підготовки та направлення в установленому законом порядку висновку до відповідного органу казначейської служби про повернення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63 944,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку про повернення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63944,00 грн. є протиправною.

Сума надмірно сплачених платежів в розмірі 63944,00 грн. склалася з різниці між податком на додану вартість, що було нараховано відповідно до заявленої митної вартості імпортованого товару та сумою податку на додану вартість, що було сплачено, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом рішеннями №112050000/2013/000549/2 від 03.07.2013 року, №112050000/2013/000645/1 від 07.08.2013 року, №112050000/2013/000734/1 від 11.09.2013 року.

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано вищевказані рішення, якими збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована підстава для сплати грошових коштів визначених митним органом в розмірі 63944,00 грн., а тому кошти в розмірі 63944,00 грн. є безпідставно сплаченими незалежно від того, чи визначить митний орган митну вартість імпортованого товару за методом №1, чи ні, а прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товару може бути лише підставою для сплати коштів вже в новому розмірі.

Зазначив, що чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплаченого податку на додану вартість при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару, а тому після скасування рішення митного органу щодо визначення митної вартості товару за шостим методом, митний орган не приймав жодного рішення про застосування (визначення) митної вартості товару, проте саме така бездіяльність суб'єкта владних повноважень породжує порушення прав та інтересів декларанта.

Зауважив, що діяв згідно вимог законодавства, а підстава для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів відсутня, а отже відмова відповідача 1 є протиправною, а також протиправною є бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку про повернення надмірно сплаченого митного платежу.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26.11.2014 року позивачем до відповідача 1 було подано заяву №204, відповідно до якої позивач просив: провести відповідні процедури з метою внесення змін до декларації митної вартості: №112050000/2013/016540 від 27.06.2013 року, №112050000/2013/020391 від 06.08.2013 року, №11205000/2013/023747 від 10.09.2013 року, в зв'язку із скасуванням Рішень про коригування митної вартості №112050000/2013/000549/2 від 03.07.2013 року, №112050000/2013/000645/1 від 07.08.2013 року, №112050000/2013/000734/1 від 11.09.2013 року; підготувати та передати до відповідного органу Державної казначейської служби висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованого до бюджету податку на додану вартість в сумі 63944,00 грн.

Листом відповідача 1 від 10.12.2014 року №6111/24/08-70-52-04 у задоволенні заяви позивача було відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2014 року по справі №0870/9053/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року, визнано протиправними та скасовано рішення відповідача 1 про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000645/1 від 07.08.2013 року, №112050000/2013/000549/2 від 03.07.2013 року та №112050000/2013/000734/1 від 11.09.2013 року, в частині вимог щодо стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого за митними деклараціями податку на додану вартість на загальну суму 63944,00 грн. було відмовлено.

Позивачем до відповідача 1 було подано заяву, відповідно до якої позивач просив: провести відповідні процедури з метою внесення змін до декларації митної вартості: №112050000/2013/016540 від 27.06.2013 року, №112050000/2013/020391 від 06.08.2013 року, №11205000/2013/023747 від 10.09.2013 року, в зв'язку із скасуванням Рішень про коригування митної вартості № 112050000/2013/000549/2 від 03.07.2013 року, №112050000/2013/000645/1 від 07.08.2013 року, №112050000/2013/000734/1 від 11.09.2013 року, а також підготувати та передати до відповідного органу Державної казначейської служби висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованого до бюджету податку на додану вартість в сумі 63944,00 грн.

В поданій до відповідача 1 заяві позивач, серед іншого, просив провести відповідні процедури з метою внесення змін до декларацій митної вартості: №112050000/2013/016540 від 27.06.2013 року, №112050000/2013/020391 від 06.08.2013 року, №11205000/2013/023747 від 10.09.2013 року, в зв'язку із скасуванням Рішень про коригування митної вартості № 112050000/2013/000549/2 від 03.07.2013 року, №112050000/2013/000645/1 від 07.08.2013 року, №112050000/2013/000734/1 від 11.09.2013 року.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина третя статті 301 Митного кодексу України).

Алгоритм дій державних органів щодо повернення платникам податків, зокрема, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано Порядком повернення.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

На час виникнення спору взаємовідносини територіальних органів Міндоходів (далі - органи Міндоходів) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами ДКСУ в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань врегульовані Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Міндоходів і Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за №146/24923; далі - Порядок взаємодії).

За змістом пунктів 5, 7, 10 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом ДКСУ на підставі отриманого від органу Міндоходів висновку, погодженого місцевим фінансовим органом.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу ДКСУ для виконання (пункт 8 Порядку взаємодії).

При цьому, виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Так, у справі, яка розглядається, суди встановили, що внаслідок набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2014 року по справі №0870/9053/14, визнано протиправними та скасовано рішення відповідача 1 про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000645/1 від 07.08.2013 року, №112050000/2013/000549/2 від 03.07.2013 року та №112050000/2013/000734/1 від 11.09.2013 року,

Оскільки позивач провів оплату платежів з урахуванням зазначених рішень митного органу, то 28.11.2014 року він звернувся до Митниці з заявою №204 щодо повернення з бюджету помилково та/або надмірно сплачених коштів. Проте, як вбачається з матеріалів справи, митний орган обмежився формальною відпискою.

За таких обставин та з урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, то така бездіяльність митного органу є протиправною.

Аналогічна позиція також викладена Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), від 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14), від 25 листопада 2014 року (справа 21-338а14), де зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (який був чинним на час виникнення спірних відносин; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362), на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Подібний висновок міститься також і в постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року (справа № 21-207а14), від 24 березня 2015 року (справа №21-3а15к).

Таким чином, колегія суддів вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльністю відповідача 1 про ненадання відповідачу 2 висновку про повернення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63 944, 00 грн.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача 1 вчинити дії щодо підготовки та направлення в установленому законом порядку висновку до відповідного органу казначейської служби про повернення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63 944, 00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

По даній справі судом апеляційної інстанції визнано законними та обґрунтованими вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльністю відповідача 1 про ненадання відповідачу 2 висновку про повернення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63 944, 00 грн. та встановлено неправомірність бездіяльності митного органу, що потягнуло надмірну сплату позивачем сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах встановлених у ст.301 Митного кодексу України, ст.ст.43 Податкового кодексу України, ст.45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що зареєстрував оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Таким чином колегія суддів вважає правомірною вимогу позивача про зобов'язання відповідача 1 вчинити дії щодо підготовки та направлення в установленому законом порядку висновку до відповідного органу казначейської служби про повернення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63 944, 00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тис суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин, документально підтверджені судові витрати - судовий збір у розмірі 328,86 грн. згідно платіжного доручення №587 від 23.12.2014 року та у розмірі 73,08 грн. згідно платіжного доручення №196 від 09.06.2015 року, підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Міндоходів, враховуючи звернення позовних вимог безпосередньо до відповідача 1.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 р. у справі №808/979/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Адміністратиний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізької області висновку про повернення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63 944,00 грн.

Зобов'язати Запорізьку митницю Міндоходів вчинити дії щодо підготовки та направлення в установленому законом порядку висновку до відповідного органу казначейської служби про повернення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 63 944,00 грн.

Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38664941) документально підтверджені судові витрати у розмірі 401 (чотириста одна гривня) 94 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко