Постанова № 49653761, 02.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Серьогіна О.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" вересня 2015 р. справа № 804/5495/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 р. у справі № 804/5495/15 за позовом Дніпропетровської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Дніпропетровська міська рада (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними.

Позивач просив визнати дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду в розмірі 680,00 грн. за невиконання вимог виконавчого листа у справі №200/798/14-а від 26.01.2015р., виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська неправомірними; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевської Т.М. від 24.03.2015р. ВП №46337958 щодо накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду в розмірі 680,00 грн. за невиконання вимог виконавчого листа у справі №200/798/14-а від 26.01.2015р., виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що дії державного виконавця щодо винесення постанови є протиправними, оскільки ним не були виконані усі вимоги, що передбачені законом та передують винесенню постанови про накладення штрафу, а його висновок про відсутність поважних причин за невиконання рішення суду є передчасним та необґрунтованим.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевської Т.М. від 24.03.2015р. ВП №46337958 щодо накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду в розмірі 680,00 грн. за невиконання вимог виконавчого листа у справі №200/798/14-а від 26.01.2015р., виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ними оскаржуються дії державного виконавця з приводу вчинення процесуальних дій при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 26.01.2015 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська у цивільній справі, при виконанні якого була винесена постанова про накладення штрафу, що оскаржується.

Враховуючи предмет позову, до спірних правовідносин слід застосувати правила предметної підсудності адміністративних справ, а саме, п.5 ч.1 ст.18 КАС України, відповідно до якої місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2015 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2015р. №200/798/14-а про зобов'язання Дніпропетровську міську раду та Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради надати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у встановленому законодавством порядку інше житло, яке відповідає вимогам, що ставляться до житлових приміщень згідно ст.50 Житлового кодексу України та надано боржнику строк для самостійного виконання - 13.02.2015р.

У строк, встановлений у вказаній постанові, позивач добровільно виконавчий лист Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2015р. №200/798/14-а не виконав.

24.03.2015р. року відповідачем була винесена постанова про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, якою на боржника було накладено штраф у сумі 680,00 гривень.

Згідно зі ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Відповідно до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З диспозиції наведеної статті вбачається, що умовою застосування штрафу є невиконання судового рішення за відсутності поважних причин.

У відповідності зі статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2015р. Дніпропетровська міська рада звернулася до начальнику відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Півні С.В. із клопотанням про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку із проведенням наради за участі посадових осіб виконавчих органів Дніпропетровської міської ради та зі зміною керівництва.

06.04.2015р. Дніпропетровська міська рада звернулася до виконавчої служби із клопотанням про відстрочення виконання виконавчого документу у зв'язку із відкриттям 16.02.2015р. Вищим адміністративним судом провадження за касаційною скаргою позивача. Також відповідача було повідомлено про те, що розглянути питання надання родині ОСОБА_11 житла, згідно ст. 50 Житлового кодексу України не має правових підстав, у зв'язку з тим, що у складі родини відбулися зміни. Тому департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради листом від 13.02.2015р. № 3/6-231 родині ОСОБА_11 було рекомендовано звернутися до Жовтневої районної у місті ради за місцем реєстрації для затвердження уточненого списку сімей, які підлягають відселенню з житлового будинку по АДРЕСА_1. Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради внесені зміни до рішення №6 від 25.01.2008р. «Про затвердження списків сімей, що підлягають переселенню з непридатних для проживання і аварійних будинків району».

Колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що на час виникнення спірних правовідносин існували об'єктивні причини, які перешкоджали позивачу виконати постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2015р. у справі №200/798/14-а з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи спірну постанову про накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду в розмірі 680,00 грн. за невиконання вимог виконавчого листа у справі №200/798/14-а від 26.01.2015р., виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про об'єктивні причини викладені вище, які перешкоджали позивачу виконати постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2015р. у справі №200/798/14-а.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач не скористався правом звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду.

Враховуючи те, що відповідачем виконувалося рішення, ухвалене в порядку цивільного судочинства, за приписами ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Частино 2 ст.14 ЦПК України передбачено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова державного виконавця про накладення штрафу на боржника, прийнята на підставі статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» є законною та обґрунтованою.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Визначаючи предметну та територіальну підсудність справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, необхідно враховувати, що за приписами пункту 5 частини першої статті 18, частини шостої статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні.

При цьому місцевим загальним судам як адміністративним судам також предметно підсудні адміністративні справи з приводу оскарження постанов державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу в ході виконання ними ухвалених цими судами рішень (пункт 5 частини першої статті 18 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тис суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 р. у справі № 804/5495/15 за позовом Дніпропетровської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними - скасувати.

В задоволенні позову Дніпропетровської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А. Олефіренко

В.А.Шальєва