Ухвала суду № 49652274, 01.09.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 вересня 2015 року Справа № 913/705/15

Провадження № 24в/913/705/15

Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В., розглянувши матеріали позовної заяви

Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Вишгород Київської області в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області

до Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Гірське Попаснянського району Луганської області

про стягнення 241 860 432 грн. 10 коп.

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення заборгованості за 4 договорами про постачання електричної енергії на підставі конкурсних торгів в сумі 241 860 432 грн. 10 коп., у тому числі: 211 811 701 грн. 07 коп. – основна заборгованість, 27 892 938 грн. 54 коп. – інфляційні втрати, 2 155 792 грн. 49 коп. – 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю боргу за 4 договорами, у тому числі:

- за договором від 31.05.2012 № 8 на суму основного боргу – 8 471 268 грн. 20 коп.;

- за договором від 01.03.2013 № 8 на суму основного боргу – 16 918 617 грн. 77 коп.;

- за договором від 21.03.2014 № 8 на суму основного боргу – 103 312 418 грн. 92 коп.;

- за договором від 30.04.2015 № 8 на суму основного боргу – 83 109 396 грн. 18 коп.

Об’єднуючі позовні вимоги, позивач зазначив, що на його думку розгляд цих вимог не може ускладнити розгляд справи, у зв’язку з тим, що у відповідача перед позивачем є заборгованість, яка виникла з невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань по своєчасній оплаті за спожиту електроенергію, яка рахується в бухгалтерському та податковому обліку разом.

Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Пунктом 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" врегульовано, що позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв’язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов’язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об’єднання вимог або об’єднання цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об’єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Із наданих позивачем договорів вбачається, що хоч вони і містять аналогічні умови, проте за кожним із них виникають певні відносини, що є різними за своїм змістом при реалізації повноважень за договором.

За змістом договорів постачальник продає енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно доводів позивача, відповідач не в повному обсязі і несвоєчасно здійснював розрахунки за спожиту електричну енергію, що відображено в "розрахунку суми заборгованості".

Із цього розрахунку вбачається, що заборгованість за активну електроенергію в 2012 році виникла за двома рахунками, в 2013 році за трьома рахунками, в 2014 році за дев’ятьма рахунками, в 2015 році за сьома рахунками; за реактивну електроенергію в 2014 році за шістьма рахунками, в 2015 році за сьома рахунками. При цьому розрахунок 3% річних і інфляційних втрат зроблено лише на частину боргу за сьома рахунками без відповідних пояснень.

Із наданих рахунків вбачається, що відповідач має заперечення щодо сум, вказаних в рахунках (зокрема, на рахунках за договором 2014 року).

При цьому, позивач в порушення пунктів 2.3.3, 2.3.4, 7.5 договорів не надав в повному обсязі документів на підтвердження виконання власних зобов’язань. Не надано також документів про часткову оплати отриманого товару відповідачем.

Позивач, взагалі не надав повного тексту договорів (з додатками), додано лише текст договору і 1 додаток "Порядок розрахунків", в той час як п. 9.1 договорів містить посилання на 15 додатків.

Надані документи не дають повної інформації щодо обставин виникнення боргу, що потребує витребування додаткових документів.

Із наданих позивачем документів вбачається, що підстави для об’єднання позовних вимог взагалі відсутні, і наявність в бухгалтерському і податковому обліку загальної суми заборгованості споживача не є підставою для такого об’єднання, навпаки, надані документи (рахунки з зауваженнями), відсутність відповіді на претензію щодо боргу, відсутність обґрунтування розрахунку інфляційних втрат і 3% річних за окремими рахунками, необхідність витребування у сторін всіх первинних документів стосовно кількості спожитої електричної енергії і здійснених оплат, свідчить, що об’єднання позовних вимог за 4 договорами перешкоджає з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору.

Відтак, у зв’язку з недодержанням заявником вимог статті 58 Господарського процесуального кодексу України, дану позовну заяву слід повернути без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Питання щодо повернення судового збору може бути вирішено за заявою платника.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Повернути позовну заяву і додані до неї документи заявнику без розгляду.

2.Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: (тільки заявнику) – позовна заява на "3" аркушах з додатками на "93" аркушах, у тому числі: платіжне доручення від 25.08.2015 № 136.

Суддя О.В.Рябцева