Постанова № 49649813, 27.08.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 р. Справа №818/2576/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2576/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1-23/2 від 30.06.2015 р. про сплату боргу в сумі 10268,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачка з 31.03.2000 р. зареєстрована фізичною особою-підприємцем і була платником єдиного податку по системі оподаткування 2 групи в період з 01.01.2012 р. по 01.04.2014 р.

26.07.2006 р. позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при повному пільговому стажі.

15 липня 2015 р. отримала вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) за формою №1-232, відповідно до якої станом на 30 червня 2015 р. заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування становить 10268,70 грн., з них: недоїмка - 10268,70 грн., штрафи - 0,00.

Із зазначеною вимогою не погоджується, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообовязкового державного соціального страхування.

Виходячи з вищевикладеного просить визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1-23/2 від 30.06.2015 р. про сплату боргу в сумі 10268,70 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником відповідача надано заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за його відсутності. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком. Умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої особи мають право на пенсію за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Позивач не досяг встановленого цією статтею віку, оскільки отримує пенсію на пільгових умовах, тому повинен сплачувати єдиний внесок на загальних підставах. В задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець і є платником єдиного податку (а.с.8,9).

Відповідно до пенсійного посвідчення №2230615642 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с.6).

30.06.2015 р. ДПІ у м. Сумах складено вимогу №Ф-1-23/2 про зобовязання позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10268,70 грн. (а.с.7)

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообовязкового державного соціального страхування (частина четверта статті 4 Закону № 2464-VI).

Таким чином, за змістом цієї норми фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо вони є пенсіонерами за віком (незалежно від того чи досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку) та отримують відповідно до закону пенсію.

Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (далі № 1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-ХІІ) застосовуються, зокрема в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років). Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 Закону № 1788-ХІІ та частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV. Таке право виникало у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу.

При цьому, статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, на підставі пункту "а" частини першої якої, як встановлено судом, позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням віку, зазначеного у статті 12 цього Закону, та за наявності відповідного трудового стажу.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, враховуючи закріплені Конституцією України гарантії громадян на соціальний захист, суд дійшов висновку, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ, не є платниками єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за себе згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, так само як і особи, які є пенсіонерами за віком на загальних умовах, оскільки згадана норма не містить будь-яких винятків щодо пенсіонерів за віком.

Відповідно до ч.1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію.

Оскільки, ОСОБА_1. отримує пенсію за віком (а.с.9), а ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закону № 1788-ХІІ, суд приходить до висновку, що позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

Крім того, суд зазначає, що аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року № 21-57а14 та № 21-70а14.

Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано жодних доводів щодо правомірності оскаржуваної вимоги.

Отже, суд приходить до висновку, що вимога Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №Ф1-23/2 від 30.06.2015 р. про сплату боргу в сумі 10268,70 грн. прийнята з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування вимоги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №Ф1-23/2 від 30.06.2015 р. про сплату недоїмки в сумі 10268,70 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області за формою №Ф-1-23/2 від 30 червня 2015 р. про сплату боргу (недоїмки) в сумі 10268,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови буде складено 03 вересня 2015 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець