Постанова № 49648507, 21.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2015 року810/3141/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Обухівське" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Обухівське" з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2015 № 0000982202/2396, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 95773,50 грн., з яких: 63849 грн. - за основним платежем; 31924,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкових зобовязань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено висновки про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни придбаних послуг, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість. Податковий орган стверджував, що в дійсності господарські операції мали фіктивний характер (послуги контрагентом не надавались), а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобовязання з податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер - послуги контрагентом надано в повному обсязі й оплачено позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У призначений для судового розгляду день і час до суду зявився представник позивача. Відповідач до суду не з'явився надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Враховуючи відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експертів, суд на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство "Обухівське" є юридичною особою, що зареєстрована 09.10.2006 (номер запису про державну реєстрацію в ЄДР 13421230000001216). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області, зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

У травні 2014 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Головного управління ДФС у Київській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" (акт перевірки від 12.05.2015 № 970/10-16-22-01/00857284).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пункту 185.1 статті 185; пункту 187.1 статті 187; пункту 188.1 статті 188; пунктів 198.2, 198.3,198.6 статті 198; пункту 200.1 статті 200; пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 63849,12 грн., в тому числі по періодам: за жовтень 2014 року на суму 38600,00 грн.; за листопад 2014 року на суму 38600,00 грн.

Висновки посадових осіб відповідача повязуються з оцінкою господарських операцій з приводу придбання послуг із збирання врожаю сільськогосподарських культур сільськогосподарською технікою, що здійснювались між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС". На думку посадових осіб податкового органу,

На думку посадових осіб податкового органу, контрагент позивачу послуги фактично не надавав, адже він не має для цього відповідних адміністративно-господарських можливостей. Такі висновки посадових осіб відповідача базуються на податковій інформації, яку вони отримали від ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька про те, що з керівництвом ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" відсутній телефонний зв'язок, а також відсутня технічна можливість направлення запиту про надання інформації.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2015 № 0000982202/2396, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95773,50 грн., з яких: 63849,00 грн. за основним платежем; 31924,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою всебічного і повного зясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти надання послуг та оплати із вартості, у тому числі сплати сум податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг. Крім того, суд зобовязав позивача надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що містять дані про Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС".

Суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Обухівське" уклало два договори з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС", що стосуються збирання урожаю (цукрового буряку) та його навантаження наявною у контрагента сільськогосподарською технікою.

Так, у вересні 2014 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" (виконавець) укладено договір на проведення збирання врожаю сільськогосподарських культур від 19.09.2014 № 04-УСЛ, згідно з яким виконавець зобовязувався виконати роботу по збиранню врожаю цукрового буряку на площах полів, наданих замовником, збиральним комплексом та силами екіпажу виконавця з втратами врожаю не більше 5%, а позивач зобовязувався прийняти і оплатити виконані роботи. З метою виконання вказаного договору позивач також зобовязувався надати виконавцю для збирання площі з посівом цукрового буряку, своєчасно забезпечувати заправку збирального комплексу дизельним пальним, проживання і харчування екіпажу збирального комплексу.

Умовами договору передбачено, що вартість робіт по збиранню цукрового буряку становить 1200,00 грн. (з ПДВ) за 1 га площі.

У період з 24.09.2014 по 12.10.2014 ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" надало позивачу послуги із збирання врожаю цукрового буряку з площі 193 га на суму 231600,00 грн., у тому числі ПДВ 38600,00 грн.

На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором позивач представив суду копію акта приймання здачі робіт від 12.10.2014 № 07 на суму 231600,00 грн., у тому числі ПДВ 38600,00 грн.; лист ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" від 30.09.2014 № 019 про направлення до ПАТ "Обухівське" комбайну марки ROPA TIGER (державний номер НОМЕР_1) з екіпажем у складі однієї особи ОСОБА_1; табель явок на роботу ОСОБА_1 та обліку його харчування; викопіровку земельних ділянок земель ПАТ "Обухівське", на яких розміщені посіви цукрових буряків у 2014 році; копії лімітно-заборних карток на отримання матеріальних цінностей (дизельного палива) для заправки сільськогосподарської техніки; документи, що підтверджують наявність у позивача посівних площ сільськогосподарських культур під врожай 2014 року; звітність про підсумки врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду за 2014 рік.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" кошти в загальній сумі 231600,00 грн., у тому числі ПДВ 38600,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" податкову накладну від 12.10.2014 № 01 на суму 231600,00 грн., у тому числі ПДВ 38600,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних цього податкового (звітного) періоду.

Крім того, у листопаді 2014 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" (виконавець) укладено договір про надання послуг від 07.11.2014 № 08-УСЛ , згідно з яким виконавець зобов'язувався надати позивачу послуги з навантаження цукрового буряка навантажувачем ROPA MAUS, а позивач зобовязувався прийняти і оплатити виконані роботи. З метою виконання вказаного договору позивач також зобовязувався надати виконавцю необхідний для навантаження об'єм цукрового буряку, забезпечити виконавця дизельним паливом з розрахунку 0,190 кг на кожну завантажену тону цукрових буряків і 1,5 л дизпалива на кожен кілометр шляху при перегонці навантажувача до місця навантаження, проживання і харчування механізаторів.

Умовами договору передбачено, що вартість навантаження 1 тонни цукрових буряків становить 14,00 грн., у тому числі ПДВ - 2,33 грн.

На виконання вказаного договору ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" надало позивачу послуги з навантаження цукрового буряку загальною вагою 72004,980 т на загальну суму 238069,72 грн., у тому числі ПДВ 39678,29 грн.

На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором позивач представив суду: копії трьох актів приймання здачі робіт загальну суму 238069,72 грн., у тому числі ПДВ 39678,29 грн. (від 18.11.2014 № 27 на суму 88828,18 грн., у тому числі ПДВ 14804,70 грн.; від 25.11.2014 № 31 на суму 62666,52 грн., у тому числі ПДВ 10444,42; від 01.12.2014 № 33 на суму 86575,02 грн., у тому числі ПДВ 14428,17 грн.); лист ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" від 07.11.2014 № 025 про направлення до ПАТ "Обухівське" навантажувача марки ROPA MAUS (державний номер ВХ 0277) з екіпажем у складі однієї особи ОСОБА_2; табель явок на роботу ОСОБА_2 та обліку його харчування; копії лімітно-заборних карток на отримання матеріальних цінностей (дизельного палива) для заправки сільськогосподарської техніки; копії реєстрів ваги цукрових буряків, навантажених навантажувачем ROPA MAUS; копію журналу вагаря на відвантаження цукрових буряків за 2014 рік; копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких здійснювалось перевезення навантажених виконавцем цукрових буряків від місця навантаження (поля ПАТ "Обухівське") до овочевих складів позивача, розташованих в смт. Рокитне.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" кошти в загальній сумі 238069,72 грн., у тому числі ПДВ 39678,29 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" три податкових накладних на загальну суму 238069,72 грн., у тому числі ПДВ 39678,29 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за листопад 2014 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних цього податкового (звітного) періоду.

З приводу юридичної особи контрагента позивача суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" є юридичною особою, що зареєстрована 15.08.2008 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 12661020000031136); видами діяльності за КВЕД є, зокрема: надання інших допоміжних комерційних послуг; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжні діяльність у сфері транспорту; стан юридичної особи зареєстрована; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу грошових зобовязань з податку на додану вартість прийнято податковим органом у звязку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС" за надання послуг, які не мали реального характеру (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій, за результатами оцінки яких податковим органом прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд під час судового розгляду встановив, що факти надання послуг позивачу та оплата їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та первинними фінансово-господарськими документами.

Суд зазначає, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням субєкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Таким чином, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобовязання платників податків, мають прийматися податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи субєктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого в судовому засіданні акта виїзної перевірки позивача убачається, що посадові особи податкового органу в дійсності факт поставки товару (робіт, послуг) не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише субєктивні думки посадової особи іншого податкового органу щодо контрагента позивача.

Таким чином, висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ТОВ "ГЕНЕРАЛ-ТРАНС", є безпідставними.

З приводу визначення позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт надання позивачу послуг та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 02.06.2015 № 0000982202/2396, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, підлягає скасуванню як безпідставне.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 180, 185, 187, 193, 198, 202, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області від 02.06.2015 № 0000982202/2396, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 95773,50 грн., з яких: 63849,00 грн. - за основним платежем; 31924,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Обухівське" судові витрати у сумі 191 (сто девяносто одна) гривень 55 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.