Ухвала суду № 49648311, 29.07.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОДАННЯ ОСОБА_1

29 липня 2015 року Справа № 808/4197/15 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали подання Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням звернулася Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Запорізькій області (далі заявник) до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому заявник просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи підприємця ОСОБА_2, застосованого на підставі рішення начальника Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області №14845 від 24.07.2015.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів ( на теперішній час державної фіскальної служби) визначені ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно п.2 ч.1 зазначеної статті провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, крім іншого, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини третьої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 КАС України, вимоги до подання визначаються загальними нормами.

Відповідно до п.5, п.6 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, слід зазначити, що ст.183-3 КАС України встановлено перелік особливих вимог, що предявляються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть вчинятися в процесі розгляду такого подання, у тому числі й щодо строку звернення із поданням до суду.

Строк звернення заявника з поданням, передбачений частиною третьою статті 183-3 КАС України, є різновидом спеціального строку звернення до суду, передбаченого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та становить 24 години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

При цьому необхідно мати на увазі, що відповідно до положень абз.2 та 3 ч.11 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України цей строк обчислюється годинами і закінчується із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

З матеріалів подання встановлено, що 24.07.2015 року о 15 год 40 хв. Контролюючим органом прийнято рішення №14845 про застосування адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2, у звязку з недопуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Відповідно до п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Таким чином, відповідно до приписів ч.3 ст.183-3 КАС України заявник повинен був подати до суду поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2, застосованого рішенням №14845 від 24.07.2014, протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, а саме до 15 год. 40 хв. 27.07.2015, з урахуванням того, що 25.07.2015 та 26.07.2015 припадали на вихідні дні.

З матеріалів подання встановлено, що воно направлено заявником засобами поштового звязку 27.07.2015, що підтверджується штампом відділення поштового звязку.

Слід зазначити, що відповідно ч.9 ст.103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Разом з тим, необхідно звернути увагу, що згідно ч.11 ст.183-3 КАС України на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Враховуючи те, що дане подання надійшло до канцелярії суду поштою лише 29.07.2015, заявником пропущено строк звернення до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, у звязку з чим, недотримання заявником строків звернення до суду, визначених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою застосування приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи те, що заявником пропущено строк звернення до суду із поданням про стягнення податкового боргу, а подання та додані до нього матеріали не містять жодних підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними, подання підлягає залишенню без розгляду.

Також слід звернути увагу заявника, що залишення подання без розгляду не позбавляє контролюючий орган права на звернення з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Керуючись ст. 100, 107, 160, 165, 183-3 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Подання Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати заявнику разом з поданням та доданими до нього матеріалами.

Розяснити заявнику, що на підставі ч.6 ст.183-3 КАС України, відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В.Сіпака