Ухвала суду № 49648013, 26.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у розясненні судового рішення

26 серпня 2015 р. Справа №805/4082/13-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву в.о. начальника Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 04 серпня 2015 року № 1548/4.6-16, подану в порядку ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі № 805/4082/13-а за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 805/4082/13-а за позовом ОСОБА_2 (далі позивач) до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області (далі відповідач або Реєстраційна служба) про визнання незаконним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року у справі № 805/4082/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2014 року, позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби про визнання незаконним та скасування рішення № 92154 від 22 січня 2013 року та зобовязання вчинити певні дії, задоволено частково; скасоване рішення Реєстраційної служби про відмову у скасуванні № 92154 від 22 січня 2013 року щодо нерухомого майна за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10, зареєстрованого на імя ОСОБА_3; зобовязано Реєстраційну службу внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10, зареєстрованого на імя ОСОБА_3; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; встановлений судовий контроль за виконанням Реєстраційною службою рішення у справі; зобовязано Реєстраційну службу надати звіт про виконання судового рішення в 10-денний строк з дня отримання постанови суду, яка набрала законної сили (том 1 а.с.118-123, 188-190, том 2 а.с.64-68).

13 серпня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява в.о. начальника Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 04 серпня 2015 року № 1548/4.6-16, подана в порядку ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), про розяснення порядку і способу виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року в частині внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10, зареєстрованого на імя ОСОБА_3.

Заява мотивована тим, що відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно, який діяв до 01 січня 2013 року, право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10, зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 19 березня 2012 року, зареєстрованого у міському комунальному підприємстві «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» 20 березня 2012 року. До 19 березня 2012 року на підставі договору дарування № 4178 від 04 жовтня 2011 року власником житлового будинку, розташованого за вищезазначеною адресою, був ОСОБА_5 До 04 жовтня 2011 року власником цього майна на підставі свідоцтва про право власності № 168267 від 25 серпня 2011 року був ОСОБА_3

Таким чином, відбувся перехід права власності від ОСОБА_3 до ОСОБА_5, а в подальшому від ОСОБА_5 до ОСОБА_4, тому скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 технічно не можливо, оскільки цього запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно не має, а є лише історія змін (переходу) прав власності на вищевказаний обєкт нерухомого майна.

Як наслідок, при виконанні державним реєстратором постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року державним в частині скасування запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно буде скасовано право власності, яке зареєстроване за ОСОБА_4, а не за ОСОБА_3

Заявник порушував питання про те, чи не будуть порушені конституційні права та свободи теперішнього власника нерухомого майна ОСОБА_4 внаслідок виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року, оскільки відповідно до ст.321, 328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На цих підставах заявник просив розяснити порядок і спосіб виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року в частині внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10, зареєстрованого на імя ОСОБА_3 (том 6 а.с.4-7).

Враховуючи скорочені строки розгляду заяв про розяснення судового рішення, визначені ч.3 ст.170 КАС України, про дату, час і місце проведення судового засідання сторони та державний виконавець повідомлені в порядку ст.38 КАС України, що підтверджено телефонограмами та звітом про надіслання електронної судової повістки (том 6 а.с.21-24).

Сторони явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.

26 серпня 2015 року через відділ діловодства та документообігу суду державний виконавець надав клопотання про розгляд заяви за його відсутності, вирішення питання про розяснення судового рішення залишив на розсуд суду (том 6 а.с.29-30).

З огляду на положення ч.3 ст.170 КАС України, відповідно до якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення, розгляд заяви здійснено в письмовому провадженні.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд виходить з наступного.

За приписами ч.ч.1-2 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Зміст наведених вище правових норм зумовлює висновок, що необхідність роз'яснення судового рішення обумовлена його нечіткістю за змістом, неясністю чи незрозумілістю як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які здійснюватимуть його виконання.

Розясненню підлягає постанова або ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року є цілком зрозумілою, оскільки її резолютивною частиною чітко визначено які саме дії має вчинити Реєстраційна служба, а саме внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10, зареєстрованого на імя ОСОБА_3, тобто відсутній предмет розяснення в розумінні ч.1 ст.170 КАС України.

Незважаючи на те, що заявник просить роз'яснити постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року на підставі ст.170 КАС України, фактично він посилається на ускладнення, які виникли при виконанні цього судового рішення.

Ст.124 Конституції України та ст.14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно з судовою практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів...

Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata…, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі «Правєдная проти Росії», №. 69529/01, пп. 27-28; рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2, № 19960/04, п.46; у справі «Рябих проти Росії», № 52854/99, п.52; у справі «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, п.61).

Доводи заявника стосовно ймовірного порушення права власності ОСОБА_4 внаслідок виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року не є підставою для розяснення цього судового рішення.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою судових інстанцій: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного і касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, спрямованим на забезпечення правосудності (законності і обґрунтованості) судових рішень.

Особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, забезпечені правом на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду.

Посилання заявника на неможливість виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року з технічних причин також не є підставою для розяснення судового рішення.

Так, ст.263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.

При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про розяснення судового рішення не підлягає задоволенню.

Крім того, суд відзначає, що 25 вересня 2013 року Реєстраційна служба вже зверталася до суду з аналогічною заявою про розяснення постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року (том 2 а.с.2-4), однак ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у задоволенні цієї заяви було відмовлено (том 2 а.с.11-12).

Керуючись ст.ст.160, 165, 170, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Заяву в.о. начальника Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 04 серпня 2015 року № 1548/4.6-16 про розяснення порядку і способу виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року в частині внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10, зареєстрованого на імя ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

3. Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.