Постанова № 49646482, 01.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року Справа № 813/2934/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представника позивача не з'явився,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про стягнення заборгованості з Приватної агрофірми ім. Івана Франка, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (далі - позивач, до Приватної агрофірми ім. Івана Франка (далі - відповідач, ПАФ імені І. Франка) з вимогою стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в сумі 1861,83 грн. за травень 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за травень 2015 року не здійснив компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував УПФ України 1861,83 грн. Вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, останній звернувся з означеним позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 30062015 року за вх. № 21197 надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, крім того, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у встановленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - судової повістки /а.с.25/.

Із врахуванням положень ст.128 КАС України, судом ухвалено здійснювати розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ПАФ імені І. Франка є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивачем, відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", згідно з вимогами частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за травень 2015 року, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вказані пенсіонери працювали на Підприємстві і отримали право на пенсію на пільгових умовах.

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості з відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за травень 2015 року у розмірі 1861,83 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Крім того, недоплачена сума з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній рік підлягає сплаті одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач, відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем надано для відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який надіслано на адресу відповідача та вручено його уповноваженій особі 16.05.2015 року, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи /а.с.7/.

Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 працював у ПАФ ім. І. Франка, зокрема, у період з 09 квітня 1973 року по 14 листопада 2005 року трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві чи протягом календарного року в тваринництві /а.с.19/.

Вищевказана особа перебуває на обліку у Пенсійному фонді та отримують пенсію за віком тракториста-машиніста, що підтверджується протоколом про призначення пенсії /а.с.20/.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 працювала у відповідача та народила і виховала до 14-ти річного віку по 5 дітей /а.с.36/.

Так, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.

Оскільки ОСОБА_3 працювала постійно в сільськогосподарському виробництві та виховала до 14-річного віку п'ятеро і більше дітей, а отже має право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відтак і витрати на виплату та доставку виплаченої їй пенсії повинні відшкодовуватися роботодавцем.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, слід зауважити, що відповідачем жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах і неправомірності їх нарахування суду не надано.

З врахуванням того, що відповідач не виконав вимог ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: не відшкодував в повному обсязі понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам ПАФ ім. І. Франка в сумі 1861,83 грн., доказів, на спростування доводів позивача, не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що належить задовольнити у повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Приватної агрофірми ім. Івана Франка ( Львівська обл.., Яворівський район, с. Залужжя; ЄДРПОУ 03763359) на користь управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (Львівська обл., Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. С. Стрільців, 16; код ЄДРПОУ 20847230) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1861 (одну тисячу вісімсот шістдесят одну) грн. 83 коп.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови виготовлений 02.09.2015 року.