Постанова № 49646192, 03.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 вересня 2015 року (11 год. 50 хв.) Справа № 808/3894/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Споживчого товариства «Паритет» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) до Споживчого товариства «Паритет» (далі відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2015 було відкрито скорочене провадження у справі.

ОСОБА_1 ухвала направлялася на адресу відповідача, проте 30.07.2015 була повернута до суду із позначкою відділення поштового звязку «за зазначеною адресою не проживає».

ОСОБА_2 із п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення встановленого десятиденного строку до суду не надійдуть заперечення відповідача.

В період з 09.08.2015 по 02.09.2015, згідно наказу голови Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2015 №188, головуючий суддя перебував у щорічній відпустці.

Станом на 03.09.2015 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

За правилами ч. 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Відповідач 12.02.1997 зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України було проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток відповідача за 2014 рік, за наслідками якої складено ОСОБА_2 про результати камеральної перевірки податкової звітності від 30.03.2015 №55/15-23880771. ОСОБА_1 перевірки направлявся на адресу відповідача, проте був повернутий позивачу без вручення з відміткою відділення поштового звязку «за зазначеною адресою не проживає» .

ОСОБА_2 перевірки позивач дійшов висновку про порушення відповідачем вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, а саме відповідачем не подано декларацію з податку на прибуток за 2014 рік.

На підставі ОСОБА_2 перевірки позивачем було складене податкове повідомлення-рішення від 10.04.2015 №0000201500, яким було збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток у сумі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення направлявся на адресу відповідача, проте повернувся до відповідача із позначкою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання». 22.05.2015 позивачем було складено ОСОБА_1 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до довідки про податковий борг станом на 02.06.2015 та облікової картки відповідача, заборгованість відповідача по податку на прибуток складає 8476,52 грн., з яких позивачем заявлено до стягнення 1020,00 грн. (штрафна санкція).

Вищезазначена сума грошових зобовязань відповідачем не була сплачена.

У звязку з несплатою самостійно визначених податкових зобовязань 12.12.2008 позивачем була сформована перша податкова вимога №1/30, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобовязанням у розмірі 170,00 грн. Вказана податкова вимога направлялася на адресу відповідача, проте була повернута позивачу без вручення з відміткою відділення поштового звязку «підприємство ліквідовано». 19.12.2008 позивачем було складено ОСОБА_1 про неможливість вручення податкової вимоги №24-058/23.

20.01.2009 відповідачу була направлена друга податкова вимога №2/4, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобовязанням у розмірі 170,00 грн. Вказана податкова вимога направлялася на адресу відповідача, проте була повернута позивачу без вручення з відміткою відділення поштового звязку «підприємство ліквідовано». 21.01.2009 позивачем було складено ОСОБА_1 про неможливість вручення податкової вимоги №24-058/2.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобовязання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, який діяв до 01.01.2011, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III передбачалось, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

На виконання ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, у звязку з непогашенням відповідачем податкового боргу, позивачем було направлено першу податкову вимогу від 12.12.2008 № 1/30, якою визначено суму грошового зобовязання у розмірі 170,00 грн. та другу податкову вимогу від 20.01.2009 №2/4, якою визначено суму грошового зобовязання у розмірі 170,00 грн. Вказані податкові вимоги направлялися на адресу відповідача, проте були повернуті позивачу без вручення з відміткою відділення поштового звязку «підприємство ліквідовано».

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові вимоги відкликаними. Відтак, податкові вимоги позивача є чинними.

ОСОБА_2 із п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що у звязку з неподанням відповідачем декларації з податку на прибуток, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.04.2015 №0000201500, яким було збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток у сумі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ОСОБА_2 з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ОСОБА_2 пп.14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Споживчого товариства «Паритет» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Споживчого товариства «Паритет» (код ЄДРПОУ 23880771, зареєстроване: 70100, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка, вул. Леніна, буд. 33) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 коп.) на р/р 33114318700196, код платежу 11021000 отримувач УК у Новомиколаївському районі, код отримувача 37963963, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль