Постанова № 49646021, 25.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Справа № 808/7938/14 Провадження № ДО/808/952/14 15:46 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Бойченко Ю.П., суддів: Матяш О.В., Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю.

позивача: ОСОБА_1М;

та представників:

відповідача 1: ОСОБА_2

відповідача 2: не зявився

відповідача 3: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Міністерства внутрішніх справ України

2. Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

3. Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач 1 або МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - відповідач 2 або ГУ МВС України в Донецькій області) та до Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі відповідач 3, Артемівський МВ ГУ МВС України в Донецькій області, ) в якому позивач просить суд:

1. визнати незаконними та скасувати накази МВС України від 11.09.2014 №879 та від 26.08.2014 №1667о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ згідно з п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу;

2. поновити ОСОБА_1, майора міліції, на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Артемівського MB (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області;

3. стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ніяких вчинків, які б суперечили інтересам служби та покладеним на нього обовязкам, а також тих, що дискредитують звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ він не скоював, у звязку з чим вважає оскаржувані накази МВС України в частині, які стосуються притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ, безпідставними та протиправними. Позивач зазначає, що службове розслідування, на підставі висновків якого прийнято оскаржувані накази, фактично не проводилось, а звільнений з органів внутрішніх справ він був з порушенням вимог чинного законодавства. Тому вважає, що оскаржувані накази підлягають скасуванню, а його має бути поновлено на займаній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Також позивач зазначив, що він не співпрацював з представниками так званої «ДНР», не надавав їм ніякої допомоги в тому числі службової інформації та анкетних даних щодо працівників міліції та громадян, які мешкають в м. Артемівськ та Артемівському районі. Вважає, що чесно та сумлінно виконував свої службові обовязки, будь-якої участі в заходах, направлених на порушення державної цілісності та конституційного ладу, сприянні незаконним формуванням, не приймав, поглядів так званої «ДНР» не поділяв та не поділяє, жодних дискредитуючих проступків не вчиняв, завжди був вірним Присязі працівника органів внутрішніх справ України.

Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, вважає оскаржувані накази такими, що прийняті правомірно, у звязку із встановленими в ході проведеного службового розслідування обставинами щодо вчинення позивачем вчинків, що дискредитує звання рядового та начальницького складу.

Представник ГУ МВС України в Донецькій області в судове засідання не зявився, проте 13.05.2015 звернувся до суду з заявою (вх.№ 20091) про проведення судового засідання без його участі. Крім того відповідно до наданих заперечень від 20.04.2015 (вх. №55559) позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити, вважає, що оскаржувані накази прийняті на підставі та в межах наданих повноважень. Також представник зазначив, що звільнення позивача відбулось за вчинки, що дискредитують звання рядового та начальницького складу, що є окремою підставою для звільнення та не є видом дисциплінарної відповідальності. Окрім того, представник відповідача 2 вважає заявлені вимоги про поновлення на попередній посаді похідними від вимог про скасування наказів про звільнення, тому їх розгляд є передчасним, а вимоги про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу вважає безпідставними, оскільки звільнення проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача 3 проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що підставою для звільнення позивача стало службове розслідування, що проводилося співробітниками МВС України, з приводу скоєння окремими співробітниками правоохоронних органів вчинків, що дискредитує звання працівника органів внутрішніх справ України, за підсумками проведення якого, МВС України і було прийнято рішення щодо звільнення позивача. Однак, самі матеріали службового розслідування, до Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області не надходили. Грошовий розрахунок з позивачем фінансовою частиною Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області був проведений в повному обсязі. Вважає, що Артемівський МВ ГУ МВС України в Донецькій області при звільненні ОСОБА_1 та проведенні з ним розрахунку діяв цілком законно. Просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 25.05.2015 року на підставі ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.08.2013 перебував на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи, слідчого відділу Артемівського МВ (з обслуговування м.Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, що підтверджується довідкою-витягом з наказу від 12.08.2013 №300 о/с.

Останнє спеціальне звання в органах внутрішніх справ - майор міліції.

Наказом МВС України від 11.08.2014 №879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органу внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (пункту 24 наказу).

Як зазначено у наказі, рішення про звільнення позивача прийнято на підставі статей 2, 5, 7, 12 та 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 26.08.2014 №1667 о/с «По особовому складу» позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно з листом ознайомлення працівників Артемівського МВ (з обслуговування м.Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області з наказом МВС України від 26.08.2014 №1667 о/с про звільнення з ОВС ОСОБА_1 ознайомлено 27.10.2014.

Підставами для прийняття зазначених наказів став висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області від 11.08.2014.

Зокрема, у висновку вказано, що окремі працівники Артемівського МВ, а саме слідчий відділення розслідування злочинів карного розшуку слідчий відділу Артемівського МВ майор міліції ОСОБА_1 активно співпрацювали з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції так і громадян, які мешкають в м. Артемівськ та Артемівському районі.

Разом з цим, вказаний висновок не містить конкретного викладу обставин, які підтверджують (можуть підтверджувати) безпосереднє скоєння ОСОБА_1 вчинків, що дискредитують звання рядкового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено в оскаржуваному наказі від 11.08.2014 №879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області», позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 - за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про міліцію», у підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.

Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Основні обовязки міліції визначені статтею 10 Закону України «Про міліцію».

Відповідно до присяги працівника внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України: поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі Положення).

Відповідно до пункту 2 Положення позивач, який мав спеціальне звання майора міліції, відноситься до осіб старшого начальницького складу.

Підстави звільнення зі служби в запас осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу (з постановкою на військовий облік), визначені пунктом 64 Положення, зокрема підпункт «є» якого передбачає звільнення за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обвязки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут)

Пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового та начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Таким чином, скоєння особою рядового і начальницького складу вчинку, що дискредитує звання рядового та начальницького складу, є окремою підставою для звільнення з органів внутрішніх справ та не є видом дисциплінарного стягнення, що передбачено та застосовується у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що наказ від 11.08.2014 № 879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» в частини звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органу внутрішніх справ, а також прийнятий на підставі нього наказ від 26.08.2014 № 1667 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача, прийняті не у спосіб, передбачений законом.

Окрім того, суд вважає недоведеним наявність підстав для звільнення позивача за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу (пункт 66 Положення).

Вчинками, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, можуть бути корупційні та інші діяння, що є не сумісними з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суперечать Присязі працівника внутрішніх справ, оскільки підривають довіру громадян як до працівників міліції, так і до органів внутрішніх справ в цілому, принижують їх авторитет.

Також при відкритті провадження у справі, ухвалою суду від 26.12.2014, у МВС України були витребувані матеріали службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області.

Витребувані матеріали службового розслідування, на підставі яких зроблені висновки що позивач активно співпрацював з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції так і громадян, які мешкають в м. Артемівськ та Артемівському районі, відповідачем 1 суду не надані.

Дослідженні судом, під час розгляду справи, матеріали службового розслідування (оригінали знаходяться в справі № 808/8064/14) від 11.08.2014 за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області, окрім списку працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, відносно яких отримано інформацію щодо їх неправомірних дій, та узагальненої інформації щодо низької професійної надійності ОСОБА_1 через втрату довіри та негативних результатів поліграфічного дослідження, не містять відомостей про те, що позивач активно співпрацював з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції так і громадян, які мешкають в м.Артемівськ та Артемівському районі, як про це зазначено у висновках службового розслідування.

Не містять таких відомостей і пояснення позивача, які надавались ним під час проведення службового розслідування.

В основу висновку про скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ, покладена загальна інформація зазначена вище. З яких джерел була встановлена зазначена інформація та чим підтверджується, у висновку службового розслідування не зазначено..

Відповідачами не надано відповідних доказів, які б підтверджували факти що позивач активно співпрацював з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції так і громадян, які мешкають в м.Артемівськ та Артемівському районі, тощо.

Відповідно до частини статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За правилами частини 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, обовязок суду щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, закріплений частиною 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, оцінюючи дослідженні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 не доведено скоєння ОСОБА_1 вчинків, які дискредитують звання рядового та начальницького складу, що стало підставою для звільнення останнього з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, у звязку з чим накази МВС України від 11.08.2014 № 879 та від 26.08.2014 № 1667 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ прийняті протиправно, а відтак, позовні вимоги про їх скасування в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, встановлено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обовязків, але не більше як за один рік, у звязку з чим позовні вимоги про поновлення позивач на попередній посаді підлягають задоволенню.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ на підставі наказу МВС України від 26.08.2014№1667 о/с, у якому не зазначена дата звільнення, таким чином 26.08.2014 вважається останнім робочим днем, у звязку з чим позивач підлягає поновленню на посаді з 27.08.2014.

При цьому, оскільки за номенклатурою посад посада, з якої звільнено позивача, відповідно до Переліку №4 посад, на які працівники призначаються і з яких звільняються наказами начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, ректорів вищих навчальних закладів після погодження з Міністром, першим заступником Міністра, заступником Міністра - керівником апарату, заступником Міністра (у разі введення), які за функціональними обовязками координують діяльність підрозділів, та відповідними структурними підрозділами апарату Міністерства, який затверджений наказом МВС України від 30.06.2011 №378 «Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ», віднесена до переліку посад, на які працівники призначаються та звільняються з яких наказами начальників головних управлінь МВС України в областях, обовязок видання наказу про поновлення позивача на посаді лежить на ГУМВС України в Донецькій області, до компетенції керівника якого віднесено видання відповідного наказу.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 №499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.

Враховуючи, що позивач проходив службу в Артемівському МВ ГУМВС України в Донецькій області, суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу слід стягнути саме з відповідача 3.

Судом встановлено, що позивач з моменту фактичного звільнення до дати постановлення рішення у справі ніде не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває.

Визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу суд застосовує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі Порядок №100).

Так, згідно з вимогами пункту 2 Порядку №100 обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5.8 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області № 10630 від 20.04.2015, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 145 грн. 76 коп. Середньомісячне грошове забезпечення складає 4445 грн.68 коп.

Кількість днів вимушеного прогулу станом на 25.05.2015 становить 272 календарних дні, у звязку з чим сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу становить: 145 грн. 76 коп. * 272 календарних днів = 39646 грн. 72 коп.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду у відносинах публічної служби про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання - у межах суми стягнення за один місяць, та поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

З наведених підстав постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та в частині стягнення з відповідача 3 на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4445 гр. 68 коп. підлягає негайному виконанню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2014 №879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського MB, Краснолиманського MB, Дзержинського MB та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» в частині притягнення майора міліції ОСОБА_1, старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи, слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м.Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2014 №1667 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1, старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи, слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м.Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.

4. Поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи, слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м.Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області з 27.08.2014.

5. Стягнути з Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27.08.2014 по 25.05.2015 у розмірі 39646 (тридцять девять тисяч шістсот сорок шість) гривень 72 копійки.

6. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи, слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування м.Артемівська та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць у розмірі 4445 (чотири тисячі чотириста сорок пять) гривень 68 коп. підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ю.П.Бойченко

Суддя О.В.Матяш

Суддя Р.В.Сацький