Ухвала суду № 49645568, 02.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 вересня 2015 р. Справа № 804/10755/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії -, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

- визнати неправомірними дії Держави Україна, яка не додержалася і правильно не застосувала ст.1,8,22,55,64 Конституції України при відмові надати копії належно оформлених заперечень до позову з додактами документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Скаді РК" для з'ясування факту підроблення та належного захисту;

- визнати дії Держави України такими, що порушули право позивача на ефективний засіб правового захисту;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, які поніс останній і які пов'язані з витратами у зв'язку з провадженнями у національних судах та державних установах, включають витрати на копіювання, друк, папір, поїздки та поштові послуги у сумі 100,00 грн.;

- стягнути за рахунок Державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування завданої позивачу моральної шкоди діями Держави Україна в сумі 36 540,00 грн.;

- звільнити позивача від сплати судового збору;

- в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувати справу № 215/1303/15ц і призупинити провадження по ній до винесення рішення;

- судові витрати пов'язані із розглядом позовної заяви (судовий збір) покласти на відповідача;

- в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до Державної податкової служби України про місячний дохід позивача;

- зобов'язати Державу Україна в особі ОСОБА_2 працівника Терінвського районного суду м. Кривого Рогу, дотримуватися конституційних принципів, викладених у ст.1,3,8,22,64 Основного Закону при наданні копій належно оформлених заперечень до позову з додатками документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Скаді РК" для з'ясування факту підроблення та належного захисту.

Ухвалою суду від 19.08.2015 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу можливість чітко зазначити у позовній заяві орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта, який, на думку позивача, у спірних правовідносинах порушує його права та інтереси.

31.08.2015 року на адресу суду від позивача надійшла заява про відкриття провадення по справі після усунення недоліків.

У вказаній заяві позивач просить:

- відкрити провадження у справі № 804/10755/15;

- в порядку підготовки справи до розгляду витребувати справу № 215/1303/15ц та звукозапис і призупинити провадження по ній до винесення рішення;

- зобов'язати Державу України в особі ОСОБА_2 надати позивачу копії належно оформлених заперечень до позову з додактами документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Скаді РК" для з'ясування факту підроблення та належного захисту.

З тексту позовної заяви та доданих до неї документів, а також з тексту заяви про відкриття провадення по справі після усунення недоліків вбачається, що позивач фактично оскаржує дії (бездіяльність) судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи № 215/1303/15ц, яка перебуває у провадженні судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, в частині відмови надати заперечення до позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Скаді РК" з додатками.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12.06.2009 року "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є субєктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у звязку з розглядом судових справ.

У пункті 22 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" вказано про те, що відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.

У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

За вказаних обставин суддя під час здійснення правосуддя не здійснює владні управлінські дії, а тому спір не підлягає вирішенню адміністративними судами.

Згідно ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки відсутній публічно-правовий спір, то суд не може розглянути у порядку адміністративного судочинства вимоги позивача про відшкодування шкоди, які у даному випадку підлягають вирішенню, враховуючи суб'єктивний склад сторін, в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 21, 109, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_3