Постанова № 49645232, 18.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 р. № 2а-322/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Кравчука В.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області

до

КП "Дрогобицьки міський парк культури і відпочинку"

про

про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до КП «Дрогобицький міський парк культури та відпочинку»про стягнення податкового боргу в сумі 680,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що відповідач має податковий борг, а саме по податку на прибуток –в сумі 680 грн. (донараховані штрафні санкції за несвоєчасну подачу податкової звітності). У зв‘язку з чим державною податковою інспекцією відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” визначено, що зазначена сума платежу є узгодженою та несплаченою у встановлені законодавством строки, а тому вимога про стягнення є безспірною.

Представник позивача подав клопотання, яким просить справу розглядати без його участі, а позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, заперечень по суті спору та доказів на їх обґрунтування не надав, причини неявки суду не повідомив. Оскільки процесуальні права відповідача на участь у судовому засіданні були забезпечені, суд розцінює його неявку як небажання користуватися процесуальними правами, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України).

На підставі ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач –КП «Дрогобицький міський парк культури та відпочинку»зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру. Відповідач взятий на облік платника податків в ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 14.05.1992 р. за № 83.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач як платник податку на прибуток має заборгованість перед бюджетом в розмірі 680,00 грн., що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями:

- № 0000021501/0 від 22.01.2010. на суму 680,00 грн.;

Згідно з довідкою ДПІ вказане податкове повідомлення-рішення винесене у зв’язку з несвоєчасним поданням податкової звітності.

Відповідач не подав будь-яких доказів оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування суми податкових зобов‘язань, у зв’язку з чим платнику було виставлено податкові вимоги, а сума податкового зобов’язання є податковим боргом.

ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області прийнято рішення № 48/24-122 від 09.04.2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок його погашення податкового боргу.

Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2181) та Законом України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1251-XII).

Закон України від 20.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –Закон № 2181-ІІІ) та Закон України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 року, на підставі яких виник податковий борг, втратили чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).

Спірні правовідносини виникли до 2011 року, а тому положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та та Закон України „Про систему оподаткування” застосовуються при вирішенні спору.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов»язкових платежів) зобов‘язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов»язкових платежів) у встановлені законами терміни, а відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до 5.4.1. Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковим боргом (недоїмкою) у відповідності до п.1.3 ст.1 згадуваного Закону вважається податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

На виконанння п.п 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, якою передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, ДПІ у Личаківському районі м Львова було направлено на адресу відповідача:

- першу податкову вимогу від 03.02.2010 р. № 1/74 на суму 680,00 грн.;

- другу податкову вимогу від 09.03.2010 р. № 2/222 на суму 922,05 грн.

Податкові вимоги направлялись поштою на адресу юридичної особи, вказану у витягу з Єдиного державного реєстру та отримані відповідачем..

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов‘язань оспорювалася в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, Суд дійшов висновку, що згадане податкове зобов‘язання дійсно є податковим боргом.

Відповідач не надав Суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог підп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. ДПІ у Дрогобицькому районі прийнято рішення від 09.04.2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу, тому позов підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то такі у справі відсутні, а тому з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Дрогобицький міський парк культури та відпочинку»(ідентифікаційний код 02219642, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Б.Лепкого, буд.2) на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравчук В.М.