Постанова № 49645091, 21.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2015 року 810/3311/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівський хлібокомбінат" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівський хлібокомбінат» (правонаступник ДП «Фастівський хлібокомбінат» ПАТ «Київхліб») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2015 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані правомірністю віднесення підприємством сум з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари, придбані у ТОВ «Укрснаб-Агро».

Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях зазначив, що винесення спірного податкового повідомлення-рішення є наслідком висновків акту перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом, а тому спірне рішення є правомірними.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, Васильківською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Дочірнього підприємства «Фастівський хлібокомбінат» ПАТ «Київхліб» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати ПДВ по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Укрснаб-Агро» за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р., за результатами якої складено акт від 02.02.2015р. № 220/10-07-22-02-12/00378626.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.3, статті 198, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 237 804 грн.

Підставою для такого висновку стали матеріали акту перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» від 30.09.2014р. № 617/22-04/38564520 Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, відповідно до якого контрагенти ТОВ «Укрснаб-Агро» є фіктивним підприємством, а здійснені між ними господарські операції являються безтоварними.

Наведені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що всі правочини, укладені ТОВ «Укрснаб-Агро» не носять товарного характеру, а діяльність підприємства спрямована на набуття податкової вигоди третіми особами.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2015 року № НОМЕР_1, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 297 255 грн. 00 коп., з яких 237 804 грн. 00 коп. за основним платежем та 59 451 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобовязань з ПДВ, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Фастівський хлібокомбінат» ПАТ «Київхліб» та ТОВ «Укрснаб-Агро» укладено договір від 03.04.2014р. № ФХ-0304/71/2, відповідно до умов та на підставі якого на користь позивача за плату було поставлено сою урожаю 2013 року в кількості 223,64 т. на загальну суму 1 426 824,10 грн.

Вказане також підтверджують наявні в матеріалах справи видаткові та податкові накладні.

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій підприємства з ТОВ «Укрснаб-Агро», представником позивача, окрім вищевказаних документів, було надано копію договору від 01.10.2013 № ПТА13-0110/ФД, укладеного з ТОВ «Північтрансагро», яке здійснило прийом товару від імені позивача. За цим договором було складено заявку на прийом товару, звіт про її виконання, акти приймання-передачі сої.

Також представником позивача надано до суду копії ТТН, які підтверджують транспортування згаданого товару.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ТОВ «Укрснаб-Агро», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають встановленій законодавством формі.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Укрснаб-Агро» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Укрснаб-Агро» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, які містять відомості про господарські операції позивача з ТОВ «Укрснаб-Агро» та оформлені належним чином.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації ТОВ «Укрснаб-Агро» від 30.09.2014р. № 617/22-04/38564520 Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, відповідно до якого контрагенти ТОВ «Укрснаб-Агро» є фіктивними підприємствами, а здійснені між ними господарські операції являються безтоварними. На думку суду, джерело такої інформації, а також сама інформація, не дають підстави стверджувати про фіктивність контрагента позивача; вказані податковим органом обставини самі по собі не є достатніми для можливості стверджувати про безтоварність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

З наведених міркувань суд не бере також до уваги доводи податкового органу про відсутність сертифікатів якості на сою та реєстрації автомобілів, якими здійснювалось транспортування, на інших осіб.

Крім того, господарські правовідносини ПАТ «Київхліб» та ТОВ «Укрснаб-Агро» були предметом судового дослідження в різних справах, в результаті вирішення яких Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 13.01.2015 № К/800/33810/14, від 18.03.2015 № К/800/284/14, від 17.09.2014 № К/800/15856/14 та від 03.06.2014 № К/800/9469/14 зроблено висновок про товарність цих операцій.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «Укрснаб-Агро» в перевіряємий період.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обовязок КАС України, не надав жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів жодних доводів в підтвердження правомірності спірного рішення.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків, викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановивши, що висновки відповідача стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ, є необґрунтованими, не підтвердженими, та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення 17.02.2015 року № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 70-72, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 17 лютого 2015 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівський хлібокомбінат» судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.