Постанова № 49644903, 26.08.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа № 809/2936/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

прокурора відділу представництва Прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов поданий прокурором Тлумацького району Івано-Франківської області в інтересах Держави в особі Тисменицької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Дирекція «Теплопостачання» про стягнення податкового боргу в сумі 44784,76 грн,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2015 року прокурор Тлумацького району Івано-Франківській області в інтересах держави в особі Тисменицької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Дирекція Теплопостачання (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 44784,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в повному обсязі та в строки, визначені податковим законодавством, самостійно узгоджених шляхом подання податкових декларацій, а також визначених позивачем податковими повідомленнями-рішеннями, грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 44784,46 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 44784,46 грн.

Представник позивача в судове засіданні не зявився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Проти заявленого позову до судового засідання не заперечив.

Відповідач в судове засідання не зявилася, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався.

Згідно вимог частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 26.02.1996 року проведено державну реєстрацію Комунального підприємства "Дирекція Теплопостачання як юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності № 23806591, копія якого міститься в матеріалах справи, та інформацієї з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщеному на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua (а.с. 12). Відповідач взятий на облік Калуською обєднаною Державною податковою інспекцією як платник податків і зборів, що підтверджкється довідкою позивача від 31.07.1999 року та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 13).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року та січень - квітень 2015 року (а.с. 14-25). Вказаних зобовязань відповідач в сумі 20508 грн. не виконав та не сплатив до Державного бюджету України.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобовязання з податку на додану вартість та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, є узгодженими, а, отже, є податковим боргом Комунального підприємтва "Дирекція "Теплопостачання".

Щодо грошових зобовязань відповідача по штрафних (фінансових) санкціях (штрафах) з податку на доданук вартість в розмірі 24276,46 грн., то судом встановлено таке.

Статтею 75.1 Податкового кодексу України визначено, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що 16.09.2014 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, складено акт № 000084/09-14-15/23806591, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.09.2014 року, яким відповідача зобовязано сплатити штраф у розмірі 4734,83 грн., та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.09.2014 року яким зобовязано відповідача сплатити штраф у розмірі 6826,53 грн.

Також 17.10.2014 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, складено акт № 000113/09-14-15/23806591, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 17.10.2014 року, яким відповідача зобовязано сплатити штраф у розмірі 804,06 грн., та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 17.10.2014 року, яким зобовязано відповідача сплатити штраф у розмірі 9102,04 грн.

31.01.2015 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, складено акт № 000001/09-14-15/23806591, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 31.01.2015 року, яким відповідача зобовязано сплатити штраф у розмірі 2809 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, про що свідчать розписки про їх отримання на корінцях вказаних податкових повідомлень-рішень (а.с. 28,29,32,33,37).

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, відсутні судові рішення з яких би вбачався факт оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань, визначених вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися до адміністративного суду, то суд в цій справі дійшов висновку про те, що визначені позивачем грошові зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 44784,46 грн. є узгодженими та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідачем не подано.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Тисменецькою ОДПІ було вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за № 593-25 від 11.04.2014 року на суму 79642,94 грн., про що свідчить розписка уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги (а.с. 53). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом. Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, враховуючи, що податковий борг відповідача з дня виставлення вищевказаної податкової вимоги до дня звернення до суду з даним позовом жодного разу не переривався, що видно з витягу з облікової картки платника, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість, податковий борг відповідача підтверджується вищевказаними податковими повідомленнями рішеннями, податковими деклараціями з податку на додану вартість, витягами з облікової картки платника податку відповідача по вказаних податкових зобовязаннях за спірний період.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов прокурора Тлумацького району Івано-Франківської області в інтересах Держави в особі Тисменицької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Дирекція Теплопостачання про стягнення податкового боргу в сумі 44784,46 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Комунального підприємства «Дирекція «Теплопостачання» (ідентифікаційний код 23806591, що знаходиться за адресою: 78000, Івано-Франківська область, місто Тлумач, вулиця Шевченка, будинок 3а) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 44784 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривні 46 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:/підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 31.08.2015 року.