Постанова № 49644894, 27.08.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 809/2835/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.,

За участю секретаря Драгомирецького І.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1

до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування в частині податкового повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2015 року, вимоги про сплату боргу № Ф-0022071701 від 10.07.2015 року та рішення № НОМЕР_2 від 10.07.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування в частині податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2015 року, вимоги про сплату боргу № Ф-0022071701 від 10.07.2015 року та рішення № НОМЕР_2 від 10.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року. За результатами перевірки складено акт від 26.06.2015 р. згідно з яким були встановлені порушення позивачем п.178.3 ст.178, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме заниження чистого оподатковуваного доходу за 2012-2014 роки в розмірі 137681,62 грн., внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 19265,99 грн., п.1 ч.2 с.6, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 47779,41 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2015 року в розмірі 24082,48 грн., ( 19265,99 грн.- основним платежем та 4816,49 грн.-штрафними санкціями), вимогу про сплату боргу № Ф-0022071701 від 10.07.2015 року в сумі 47779,41 грн. та рішення № НОМЕР_2 від 10.07.2015 року від 21.04.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4864,84 грн.

Позивач визнає вищезазначене повідомлення рішення в частині, а саме на суму 120,00грн., ( 96,00 грн.- за основним платежем та 24,00 грн.- штрафними санкціями), вимогу про сплату боргу № Ф-0022071701 від 10.07.2015 року в сумі 222,08 грн. та рішення № НОМЕР_2 від 10.07.2015 року в розмірі 96 грн.

В іншій частині із вищевикладеними висновками контролюючого органу щодо порушення вимог податкового законодавства позивач не погоджується. Вважає необґрунтованим твердження відповідача про завищення ним витрат в звязку із включенням до їх складу сум за надані послуги, які не відносяться до витрат, необхідних для провадження нотаріальної діяльності за 2012-2014 роки, оскільки дані висновки спростовуються наданими суду письмовими доказами.

Також вказує, що «Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність ( приватних нотарісів, адвокатів)», затверджена наказом ДПС України № 1185 від 24.12.2012 року, на яку посилається відповідач у вищевказаному акті перевірки від 26.06.2015 року не є нормативного правовим актом , який регулює відносини у сфері справляння податків і зборів.

Таким чином позивач просить визнати протиправними та скасувати в частині :

-податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2015 року на суму 23962,48 грн., з яких 19169,99 грн.- за основним платежем та 4792,49 грн.- штрафними санкціями.

- вимогу про сплату боргу № Ф-0022071701 від 10.07.2015 року зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 47557,33 грн.

- рішення № НОМЕР_2 від 10.07.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску в сумі 4768,84 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи, викладені у позові просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Зазначила, що за наслідками перевірки позивача, зафіксованими в акті від 26.06.2015 року податковим органом встановлено порушення вимог чинного законодавства, що призвело до заниження самозайнятою особою ОСОБА_1 оподаткового( чистого) доходу за 2012-2014 роки в розмірі 137681,62 грн., заниження податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 в сумі 19265,99 грн. Крім того вказала, що позивачем порушено приписи ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в результаті чого податковим органом донараховано єдиного внеску за 2012-2014 роки на загальну суму 47779,41 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 4864,84 грн. Відмітила, що правомірність висновків ДПІ підтверджено наказом ДПС України № 1185 від 24.12.2012 року. Позовні вимоги представник відповідача вважає необґрунтованими та в їх задоволенні просила відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Івано-Франківську проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 26.06.2015 р. №2739/09-15-17-01-09/НОМЕР_3, (а.с.18-35), за висновками якого податкової інспекцією встановлені порушення, зокрема:

- п.178.3, п.178.6 ст.178, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено оподатковуваний( чистий) дохід в розмірі 28455,74 грн., в т.ч. за 2012 рік- 57116,99 грн., 2013 рік- 28455,74 грн., 2014 рік- 52108,89 грн.

Відповідно до п.167.1.ст.157, п.178.2 ст.178 визначено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки у сумі 19265,99 грн., в т.ч за 2012 рік -7777,20 грн., за 2013 рік- 3672,46 грн., за 2014 рік- 7816,33 грн.

- п.1 ч.2, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 47779,41 грн., в т.ч. за 2012 рік 19819,76 грн., 2013 рік 9877,93 грн., 2014 рік 18081,72 грн.;

На підставі акту перевірки відповідачем винесено повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2015 року в розмірі 24082,48 грн.,( 19265,99 грн.- основним платежем та 4816,49 грн.-штрафними санкціями) ( а.с.13), вимога про сплату боргу № Ф-0022071701 від 10.07.2015 року в сумі 47779,41 грн. ( а.с.15) та рішення № НОМЕР_2 від 10.07.2015 року від 21.04.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4864,84 грн. ( а.с.17).

Перевіряючи дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при винесенні ДПІ у м.Івано-Франківську оскаржуваних рішень, а також висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 26.06.2015 р. №2739/09-15-17-01-09/НОМЕР_3 суд встановив наступне:

Позивачем до складу витрат за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року включені наступні витрати:

-консультаційні послуги приватного аудитора ОСОБА_3 за 2012 рік в сумі 36000,00 грн. ( квитанції до прибуткових касових ордерів № 1 від 11.05.2012, № 2 від 13.06.2012, № 4 від 19.10.2012, № 5 від 26.11.2012, № 7 від 29.11.2012), 2013 рік- 24000,00 грн ( квитанції № 33 від 14.10.2013, № 37 від 05.11.2013, № 41 від 17.12.2013), 2014 рік 48000 грн. ( квитанції № 15 від 03.10.2014, № 20 від 28.10.2014, № 23 від 10.11.2014, № 23 від 10.11.2014, № 25 від 27.11.2014, № 26 від 02.12.2014, № 29 від 29.12.2014 ). Фактичне надання позивачу послуг приватним аудитором ОСОБА_3 підтверджується актами прийому-здачі надання послуг за 2012, 2013, 2014 роки, дослідженими судом в якості письмових доказів у справі. ( а.с.38-75).

-відшкодування комунальних послуг ФОП ОСОБА_4 за використання позивачем предмета оренди за 2012 рік в загальній сумі 2796,99 грн., 2013 рік- 3685, 74 грн., 2014 рік -3808,89 грн., що підтверджується чеками від 11.04.2012, 23.04.2012, 02.07.2012, 03.08.2012,18.09.2012,05.11.2012,05.12.2012,14.01.2013,07.02.2013,06.03.2013,04.04.2013,13.05.2013,06.06.2013,09.07.2013,09.09.2013,12.11.2013,11.12.2013,14.01.2014,13.02.2014,14.03.2014,14.04.2014,16.05.2014,23.06.2014,17.07.2014,18.08.2014,18.09.2014,20.10.2014,26.11.2014,23.12.2014 ( а.с. 86-114).

- рекламні і дизайнерські послуги надані ФОП ОСОБА_5 в загальній сумі 15500,00 грн.- за 2012 рік, 770,00 грн.- за 2013 рік, 300 грн.- за 2014 рік. Надання вказаних послуг підтверджено актами здачі прийняття робіт ( надання послуг), квитанціями до прибуткового ордеру, рахунком-фактурою, видатковими накладними. ( а.с.76-85).

Стаття 3 Закону України "Про нотаріат" визначає, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Як випливає із приписів п.14.1.226 ст. 14 ПКУ, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність регламентується нормами ст..178 ПК України.

Відповідно до п.178.1 ст.178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність зобовязані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст.65 цього Кодексу.

Пунктом 178.2 ст.178 ПК України визначено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

Згідно п.178.3 ст.178 ПК України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У відповідності до абз.1 п.178.4 ст.178 ПК України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Пунктом 178.6 ст.178 ПК України передбачено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобовязані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон 2464), статтею 2 якого закріплено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною другою статті 2 Закону 2464 визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно п.5 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, є платниками єдиного внеску.

Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску, згідно якого платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік.

Таким чином, звітним періодом для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі нотаріальною діяльністю - є календарний рік.

Згідно з п. 4 ст. 178 п.4 ПКУ, фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є податковим періодом.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України нотаріус є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб та зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПК України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи, з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку передбаченому ПК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до кількості найманих працівників, що складає 3 особи, в т.ч одна особа перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21.08.2012 по 21.08.2015 року, позивачем щомісячно для нарахування і виплати заробітної плати, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і єдиного внеску складаються документи, передбачені чинним законодавством та подається до органу доходів і зборів звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу,грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого ( сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ( форма № 1 ДФ).

Крім того відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріат» одним із обовязків нотаріуса є сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Згідно ч.2 ст.25 ЗУ «Про нотаріат» робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці;давати можливість кожному приватному нотаріусу,який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; бути захищеним від несанкціонованого проникнення; бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

Отже, приватний нотаріус є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, що оподатковується за ставками податку, визначеними для оподаткування фізичних осіб, а база оподаткування визначається як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса. При цьому приписами чинного законодавства не встановлено заборон щодо віднесення ведення обліку доходів і витрат, подання податкової звітності, розяснення податкового законодавства сторонам правочинів, посвідчуваних приватним нотаріусом, а також здійснення витрат на рекламні послуги, відшкодування комунальних послуг до видів діяльності, повязаних із професійною діяльністю нотаріуса та на переконання суду вказані витрати можуть бути включені до витрат, які враховуються при обчисленні оподатковуваного доходу.

Крім того суд зазначає, що згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежу професійну діяльність ( приватних нотаріусів, адвокатів), затверджена наказом ДПМ України № 1185 від 24.12.2012 року, на яку посилається відповідач в акті перевірки від 26.06.2015 р. №2739/09-15-17-01-09/НОМЕР_3, носить суто рекомендаційний характер та на переконання суду не є нормативно-правовим актом, який регулює відновини у сфері справляння податків і зборів, та не встановлює порядок їх нарахування, утримання та сплату.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків ДПІ у м.Івано-Франківську, викладених у вищезазначеному акті перевірки від 26.06.2015 року.

За наслідками судового розгляду суд приймає рішення про задоволення позовних вимог, заявлених у даному адміністративному позові, а саме визнання протиправними та скасування в частині податкового повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2015 року, вимоги про сплату боргу № Ф-0022071701 від 10.07.2015 року та рішення № НОМЕР_2 від 10.07.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 182,70 грн. судового збору, сплаченого згідно наявної в матеріалах справи квитанції від 16.07.2015 ( а.с.3).

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати в частині протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2015 року, в сумі 23962,48 грн., з яких 19169,99 грн.- за основним платежем і 4792,49 грн.- штрафними санкціями.

Визнати в частині протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу № Ф-0022071701 від 10.07.2015 року, в сумі 47557,33 грн.

Визнати в частині протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № № НОМЕР_2 від 10.07.2015 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_3) 182 (сто вісімдесят дві) грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:/підпис/ОСОБА_6

Постанова складена в повному обсязі 01.09.2015 року.