Рішення № 49641186, 01.09.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1166/15

Справа №754/21102/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2015 року року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шевчука О.П.

при секретарі - Бойко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1, Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту з майна

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ПАТ КБ «Приват Банк» з позовом до ОСОБА_1, ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва про зняття арешту з майна.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.10.2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитно - заставний договір згідно якого останній отримав кредит в розмірі 30 339,88 дол. США та в забезпечення виконання зобов'язань надав в заставу автомобіль Chery Eastar д/н НОМЕР_1.

11.12.2012 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва у виконавчому провадженні № 32613514 винесено постанову про накладення арешту на заставне майно.

13.03.2012 року ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва винесено постанову про розшук майна боржника у ВП № 31668168.

07.06.2013 року ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва винесено постанову про накладення арешту у ВП № 35540920.

18.06.2014 року ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва винесено постанову про накладення арешту у ВП № 42748153.

Позивач має намір задовольнити свої вимоги, що виникли з кредитного договору за рахунок предмета застави, проте у зв'язку з накладенням на нього арешту не має такої можливості.

Крім того, позивач зазначає, що в порушення ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не повідомив заставодержателя та не роз'яснив право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставного майна.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі та згоду на постановлення заочного рішення. (а.с. 56).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином - шляхом розміщення оголошення в пресі (а.с. 59).

Представник відповідача - ВДВ Деснянського РУЮ м. Києва в судове засідання також не з'явився, причини неявки не повідомив.

Приймаючи до уваги викладене а також строки перебування справи в провадженні суду без вирішення, суд розглядає справу без участі сторін (представників сторін) у справі.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач у справі не є власником арештованого майна, вимоги про визнання за ним права власності на нього не заявляє, а тому позов задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач зазначаючи про існування виконавчих проваджень та накладення в них арешту на майно, що перебуває в заставі банку, жодних доказів цьому не надав та не зазначив, в судове засідання не з'явився поклавши фактично вирішення справи на розсуд суду, що свідчить про невиконання ним обов'язку доводити суду обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість вимог позивача, а тому відмову в їх задоволенні у повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10,60,88, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приват банк» в задоволенні позову до ОСОБА_1, Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту з майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя