Ухвала суду № 49640359, 04.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/424/15 Справа № 712/9882/15-к Категорія: ст.ст. 172, 173 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Чепурний В.П. Доповідач в апеляційній інстанції Швидкий Д. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-судді суддів при секретарі Швидкого Д. М. Поєдинка І. А.Поєдинка І. А., Соломки І. А.Соломки І. А. Бєлан О. В.з участю прокурораПалій Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління прокуратури області Палій Т.Л. на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.08.2015 року про відмову в накладенні арешту на рухоме майно підозрюваного ОСОБА_7, -

в с т а н о в и л а :

27.08.2015 року старший слідчий з ОВС СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Черкаській області Захарченко О.Ю. звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління прокуратури області Палій Т.Л., про накладення арешту на рухоме майно підозрюваного ОСОБА_7, мотивуючи його тим, що останньому 26.08.2015 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, а тому, з метою виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на його рухоме майно.

Цього ж дня, слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси відмовив в задоволенні вказаного клопотання слідчого.

Як на підставу такої відмови слідчий суддя вказав на те, що майно, зокрема автомобілі, про які ідеться в клопотанні слідчого, не вилучались, з ними не проводились ніякі дії, крім того, клопотання про накладення арешту на майно слідчим подано до суду 27.08.2015 року, тобто пройшло більше року як відомості про скоєння правопорушень внесено до ЄРДР.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали районного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність його висновків фактичним обставинам справи та матеріалам кримінального провадження, просить постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області від 27.08.2015 року та накласти арешт на рухоме майно директора ТОВ «Компанія «Грано СВ» ОСОБА_7, зокрема на автомобіль марки «DAEWOO LANOS TF69Y» 2006 року, сірий, № дв. НОМЕР_1, № куз. НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_3 та автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON 3.2» 2012, білий, № дв. НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_5 з державним номерним знаком НОМЕР_6.

Апелянт зазначає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було подано до суду 27.08.2015 року, тобто наступного дня після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочинів, а чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначено строк, упродовж якого слідчий вправі звернутись до суду з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного. Окрім того, посилається на те, що майно підозрюваного, яке зазначене в клопотанні слідчого про накладення арешту, тимчасово не вилучалось, тому висновок суду про те, що арешт не може бути накладений на майно у зв'язку з тим, що пройшло більше року з часу внесення відомостей до ЄРДР, є , на думку прокурора, безпідставними та незаконними.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення слідчого про необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 з метою забезпечення можливої конфіскації майна, думку підозрюваного ОСОБА_7 про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати, зокрема правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наявність заявленого цивільного позову або можливість заявлення такого позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

На думку колегії суддів клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 171 КПК України, є обґрунтованим і тому підлягає до задоволення.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, в провадженні ОВС СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 32014250000000086 від 09.07.2014 року, відносно службових осіб ТОВ «Компанія «Грано СВ» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

26.08.2015 року ОСОБА_7 - директору ТОВ «Компанія «Грано СВ» повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_7 підозрюється, в тому числі і у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якої передбачає такий вид обов'язкового додаткового покарання як конфіскація майна.

Право власності ОСОБА_7 на автомобілі «DAEWOO LANOS TF69Y» 2006 року та «MITSUBISHI PAJERO WAGON 3.2» 2012 року підтверджується даними довідок АІС «ДАІ-2000» та «НАІС ДДАІ» МВС України.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, з урахуванням підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якої передбачає додаткове обов'язкове покарання у виді конфіскації майна, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та з метою забезпечення кримінального провадження накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7

Керуючись ст. ст. 172, 309, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління прокуратури області Палій Т.Л. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.08.2015 року про відмову в накладенні арешту на рухоме майно підозрюваного ОСОБА_7 - скасувати.

Клопотання старшого слідчого з ОВС СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Черкаській області Захарченка О.Ю. про арешт рухомого майна ОСОБА_7 - задовольнити.

Накласти арешт на рухоме майно:

- автомобіль марки «DAEWOO LANOS TF69Y» 2006 року, сірий, № дв. НОМЕР_1, № куз. НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_3;

- та автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO WAGON 3.2» 2012, білий, № дв. НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_5 з державним номерним знаком НОМЕР_6,

які на праві приватної власності належать підозрюваному ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1:

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, в порядку ст. 174 КПК України, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Головуючий :

Судді :