Вирок № 49634857, 02.09.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/11392/15-к

н/п 1-кп/640/527/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого-судді Якуші Н.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, прокурораФальченко Д.В., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01.05.2015 року приблизно о 01 годині ночі (більш точний час не встановлений), неподалік від перехрестя Лозовеньковского проспекту та Бєлгородського шосе у м. Харкові (орієнтовні географічні координати 50°6.41? північної широти та 36°16.145? східної довготи), де розташовані фортифікаційні споруди, затримано громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, у якого в правій кишені брюк виявлені предмети зовні схожі на частини від середньої прилипної міни (СПМ) та підривач до вказаної міни ВЗД-1М. У звязку з вказаним, було проведено огляд місцевості, що прилягає до фортифікаційних споруд, при проведенні якого на одній з вхідних дверей до фортифікаційної споруди було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на міну СПМ.

Надалі, 01.05.2015 року під час проведення огляду гаражу №177, розташованого за адресою: м. Харків, вул.. Новгородська та який належить на праві власності ОСОБА_2, були виявлені та вилучені прилади та засоби ініціювання вибуху вибухових пристроїв та речовин, а також самі вибухові речовини (накольні механізми, ВЗД-6Ч, капсули детонатори, детануючі шнури, запалювальні трубки, капсулі детонатори КД№8-А, електродетонатори та тротил).

За вищевикладених обставин, ОСОБА_2 у невстановлений час, але не пізніше 01.05.2015 року, у невстановленому місці, незаконно, в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, придбав елементи ініціювання вибуху вибухових речовин та самі вибухові речовини, а саме - накольні механізми до запальних трубок промислового виготовлення, три електродетонатора ЕДП-р; дві капсулі-детонатори КД-8А; дві запальні трубки ЗТП-150 з капсюль-детонаторами № 8А; дві запальні трубки ЗТП-300 з капсюль-детонаторами

№ 8А; шість конструктивно оформлені, промислово виготовлені заряди бризантної вибухової речовини тротил (тротиловими шашками), загальною масою 1202 грамів; три запали МД-5М, які містить заряд комбінованої вибухової речовини; два підшивачі уповільненої дії ВЗД-6ч без запалу МД-5М; накольнй механізм до підривача МВЕ-72; детонуючий шнур ДШ-В довжиною шнура у бухті № 1 50 метрів, у бухті № 2 42,3 метра, загальна довжина шнура у двох бухтах 92,3 метра; корпус середньої прилипаючої міни СПМ; накольний механізм підривача сповільненої дії ВЗД-1М; заглушка (пробка).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та суду пояснив, що у лютому 2014 року, знаходячись на майдані Свободи у м. Харкові під час спроб знести памятник Леніна невідомими йому особами, він познайомився з активними молодими людьми, які були з ним однодумцями та почав підтримувати із ними дружні стосунки. Пізніше, точної дати він не памятає, один із його нових знайомих дав йому у користування автомобіль, а він у взамін надав йому ключі від свого гаража, який знаходиться на вул. Новгородській. Зазначив, що з часом він почав помічати речі у кульках, які до цього в гаражі не було і здогадався, що це є небезпечні та заборонені речовини та пристрої, які в подальшому були вилучені і які є перелічені у обвинувальному акті. Для того, щоб поетапно позбутися їх, він взяв один із кульків та поїхав з ним до місця, де був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

Дуже шкодує, що так сталось. Вказав, що висновки для себе зробив і шкодує, що своєчасно та самостійно не звернувся до міліції, просив суд суворо не карати, оскільки раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час судового розгляду відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було зясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин,а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм розяснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

За клопотанням сторони захисту для більш детального вивчення особистості обвинуваченого, судом було допитано свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що є матірю ОСОБА_2 та разом із ним мешкає в одній квартирі. Зазначила, що її дитина є доброю та чуйною людиною. Вказала, що у дитинстві їй стало зрозуміло, що її дитина відрізняється від інших, оскільки завжди бажала носити чоловічу одежу, гратися із іграшками для хлопців, у звязку із чим у підростковому віці було зроблено операцію по зміні полу із жіночого на чоловічий. Зазначала, що ОСОБА_2 разом із нею допомагає переселенцям із окупованих території, а також армії, дітям і те, що сталося, є лише наслідком того, що він намагався довести свою мужність та безстрашність іншим.

Крім цього, судом було досліджено висновок експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області № 134/2015 від 25.06.2015 року, відповідно до якого надані на дослідження предмети є накольними механізмами до запальних трубок промислового виготовлення, які вибухової речовини не містять, до категорії боєприпасів не відносяться; є трьома електродетонаторами ЕДП-р, які виготовлені промисловим способом, містять заряд комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грама, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам кожен, у наданому на дослідження вигляді до категорії боєприпасів не відносяться, а являються засобами ініціювання, призначеними для створення вибухового імпульсу; є двома капсулями-детонаторами КД-8А, які виготовлені промисловим способом, містили заряд

комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грама, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам кожен, що у наданому на дослідження вигляді до категорії боєприпасів не відносяться, а являються засобами ініціювання, призначеними для створення вибухового імпульсу; є двома запальними трубками ЗТП-150, які виготовлені промисловим способом, капсюль-детонатори № 8А, які входять в єдину конструкцію даних запальних трубок містять заряд комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грама, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам кожен. У наданому на дослідження вигляді до категорії боєприпасів не відносяться, а являються засобами для підриву зарядів вибухової речовини вогневим способом; є двома запальними трубками ЗТП-300, які виготовлені промисловим способом, капсюль-детонатори № 8А, які входять в єдину конструкцію даних запальних трубок містять заряд комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грама, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам кожен. У наданому на дослідження вигляді до категорії боєприпасів не відносяться, а являється засобами для підриву зарядів вибухової речовини вогневим способом; є шістьма конструктивно оформленими, промислово виготовленими зарядами бризантної вибухової речовини тротил (тротиловими шашками), загальною масою 1202 грамів, до категорії боєприпасів не відносяться; є трьома запалами МД-5М, які виготовлені промисловим способом. Кожен запал МД-5М містить заряд комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грама, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам кожен, до категорії боєприпасів не відносяться; є двома підшивачами уповільненої дії ВЗД-6ч без запалу МД-5М, вибухової речовини не містять, до категорії боєприпасів не відносяться; є накольним механізмом до підривача МВЕ-72. Вибухової речовини не містить, до категорії боєприпасів не відноситься; є детонуючим шнуром ДШ-В, промислового виготовлення, довжина шнура у бухті № 1 складає 50 метрів, у бухті № 2 складає 42,3 метра, загальна довжина шнура у двох бухтах 92,3 метра, детонуючий шнур містить вибухову речовину ТЕН, виходячи з того, що у одному метрі шнура міститься 13 грамів вибухової речовини, можна зробити висновок, що загальна маса заряду вибухової речовини у детоную чому шнурі складає 1199,9 грам; є корпусом середньої прилипаючої міни СПМ, який містить заряд вибухової речовини, типу МС (морська суміш), відповідно масою 1000 грамів, до категорії боєприпасів не відноситься у звязку з відсутністю підривача, конструктивно обєднаного з корпусом СПМ (зарядом вибухової речовини); є накольним механізмом підривача сповільненої дії ВЗД-1М, вибухової речовини не містить, до категорії боєприпасів не відноситься у звязку з відсутністю запалу до даного типу відривальних пристроїв; є заглушкою (пробкою), вірогідно до міни СПМ.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, свідка, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, а також висновок експерта, прийшов до наступного висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Оцінюючи у сукупності доказивинуватості обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає,що його протиправні дії за ч.1 ст. 263 КК України кваліфіковані правильно, так як обвинувачений незаконно придбав та зберігав вибухові речовини без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем попередніх працевлаштувань, за місцем свого мешкання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставинами, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому та активне сприяння подальшим розкриттям злочинів, про які йому було відомо.

Обставин, які згідно з положеннями статті 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якими він обвинувачується і які передбачають відповідальність за вчинений злочин, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому більш мякого покарання з огляду на суспільно-небезпечний характер вчиненого ним кримінального правопорушення, категорії злочинів, до якої він відноситься, їх широку розповсюдженість за останній період.

Проте, зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, сторона обвинувачення не наполягала на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст. 75,76 КК України.

Суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, його бездоганна репутація до здійснення ним протиправних дій, сприяння ним розкриттю інших злочинів та надання органам слідства інформації, яка сприяла їх попередженню, дійсно можуть бути підставами для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичне ставлення до нього, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта при проведенні судової комплексної вибухотехнічної експертизи №134/2015 від 25.06.2015 р. у розмірі 3843 гривень 84 копійок слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 5 (пяти) років позбавлення.

Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України та у відповідності з цими статтями кримінального закону звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного за цим вироком з випробуванням на строк 3 (три) роки, зобовязавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично зявлятися до органів кримінально виконавчої інспекції для реєстрації.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 в дохід держави процесуальні витрати повязані з проведенням судової комплексної вибухотехнічної експертизи №134/2015 від 25.06.2015 р. на суму 3843 гривень 84 копійок (стягувач

(отримувач) держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази

-дванадцять накольних механізмів до запальних трубок; три електродетонатори ЕДП-р; дві капсулі-детонатори КД-8А, пять запальних трубок ЗТП-150; дві запальні трубки ЗТП-300, шість конструктивно оформленими, промислово виготовлені заряди бризантної вибухової речовини тротил (тротиловими шашками), загальною масою 1202 грамів;три запали МД-5М, два підривача уповільненої дії ВЗД-6ч без запалу МД-5М; накольний механізм до підривача МВЕ-72; детонуючі шнури ДШ-В, промислового виготовлення, довжина шнура у бухті № 1 складає 50 метрів, у бухті № 2 складає 42,3 метра, загальна довжина шнура у двох бухтах 92,3 метра, детонуючий шнур містить вибухову речовину ТЕН, загальною масою 1199,9 грам; корпус середньої прилипаючої міни СПМ, який містить заряд вибухової речовини, типу МС (морська суміш), відповідно масою 1000 грамів; накольний механізм підривача сповільненої дії ВЗД-1М; є заглушка (пробка) до міни СПМ які знаходяться на зберіганні у військовій частині А-0510 (Харківська область, Чугуївський район, пгт Башкіровка) відповідно до постанови від 23.06.2015 року та квитанції про отримання на зберігання речових доказів після набуття вироком законної сили знищити.

-мобільний телефон марки «LENOVO», IMEI -865503026306776, IMEI 865503026306784, з карткою памяті microSD, обємом 16 Gb- SDC10/16GB 31488-007/A00LF, а також sim-карту оператора стільникового звязку «Київстар» - +38098-866-78-12; мобільний телефон «Nokia», моделі Х2 з IMEI-356329052877621 та 356329052877639 з картками мобільних операторів «МТС» +38066-234-99-47 та «Київстар» +38067-376-22-84, які відповідно до постанови від 10.06.2015 року знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів УСБУ в Харківській області (м. Харків, вул. Мироносицька, 2) після набуття вироком законної сили повернути ОСОБА_2 за належністю.

-паспорт на імя ОСОБА_2, який знаходиться в матеріалах справи (Том №2) після набуття вироком законної сили - повернути ОСОБА_2 за належністю.

-звязку із шістьма ключами на ціпку та брелком синього кольору, картка мобільного оператора «МТС» із написом «Крым» та цифровим позначенням №89701014598926480991, картка мобільного оператора «МТС» із написом «РУС» та цифровим позначенням №89701012255213091526 та картка мобільного оператора «Билайн» із цифровим позначенням №897019914053637960Т#*, які були повернуті під розписку ОСОБА_2 залишити йому за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Якуша Н.В.