Ухвала суду № 49632967, 04.09.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.;

секретар судового засідання Шептицька С.С.,

з участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 20 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про перевід права власності та визнання права власності на автомобіль,

в с т а н о в и л а :

2 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про перевід права власності та визнання права власності на автомобіль.

Рішенням Кузнецовського міського суду від 20 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач вважав, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 1 ст. 206 ЦК України.

Докази, якими він обґрунтовував пред'явлені позовні вимоги, зокрема, наявна у матеріалах справи довіреність від 23 листопада 2011 року, розписка від 23 жовтня 2014 року та довіреність від 10 лютого 2012 року, узгоджуються з положеннями ст. 207 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин відмова місцевого суду у задоволенні його позову є безпідставною.

Покликаючись на ці обставини, позивач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2011 року відповідач ОСОБА_4 нотаріально посвідченою довіреністю уповноважив відповідача ОСОБА_2 управляти та розпоряджатися належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 22 лютого 2011 року Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, автомобілем марки ВАЗ-21043, 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, що перебував на обліку у Калуському ВРЕР при УДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 5).

10 лютого 2012 року відповідач ОСОБА_2, у свою чергу, теж нотаріально посвідченою довіреністю уповноважив позивача ОСОБА_1 керувати (з правом виїзду за кордон) та розпоряджатися (зняти з обліку в органах ДАІ, продати за ціною та умовами на свій розсуд, здавати в оренду чи в позичку) автомобілем відповідача ОСОБА_4 (а. с. 6).

З розписки від 23 жовтня 2014 року, на яку позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 за належний відповідачу ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ-2104, реєстраційний номер НОМЕР_1, у 2012 році отримав від позивача 27 000 грн. (а. с. 7).

Проте зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, яке було видано 22 лютого 2011 року Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, слідує, що власником автомобіля марки ВАЗ-21043, 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, що перебуває на обліку у Калуському ВРЕР при УДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області, реєстраційний номер НОМЕР_1, є не позивач, а до цього часу і далі залишається відповідач ОСОБА_4 (а. с. 8).

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, якою затверджений Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок), згідно з п. 2 якого він є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Згідно з п. 44 цього Порядку зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.

Судом установлено, що спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, до цього часу залишається зареєстрованим за відповідачем ОСОБА_3, від якого заява про зняття з обліку не подавалася і його огляд органами ДАІ не здійснювався.

Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в ньому документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1 до цього Порядку; договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль. Бланки довідок-рахунків є бланками суворого обліку.

Згідно зі ст. 210 ЦК України, правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 34 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником і позивачем не укладався.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що ним був придбаний спірний автомобіль на підставі довіреності та розписки відповідача ОСОБА_2 про отримання коштів, на увагу не заслуговують, оскільки дані докази не є належними та допустимими відповідно до вимог закону.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 304, 307, 308, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кузнецовського міського суду від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: