Рішення № 49625558, 27.08.2015, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/3719/15-ц

РІШЕННЯ

іменем України

27 серпня 2015 року , Сватівський районний суд

Луганської області

У складі головуючого судді Половинки В.О.

при секретарі Просіної Я.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сватівське лісопромислове господарство» про визнання дій посадових осіб протиправними, скасування наказу, нарахування заробітної платита стягнення заробітної

плати

встановив:

Позивач звернувся до суду з первісним позовом, яким просить суд визнати дії посадових осіб ДП «Сватівське лісомисливське господарство» протиправними; скасувати наказ №19-з від 23.12.2015 року по ДП «Сватівське лісомисливське господарство»; зобовязати ДП «Сватівське лісомисливське господарство» нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 1.02.2015 року по 30.06.2015 року згідно штатного розпису; стягнути з ДП «Сватівське лісомисливське господарство» (адреса 92600 вул. Пролетарська 28 м. Сватове Луганської області, ід. код. 25356040 ІПН 253560412276 р/р 26003300238824 філія Луганське обласне АТ (Ощадбанк) м. Луганськ, МФО 304665) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 1.02.2015 року по 30.06.2015 року в сумі 12756 грн. В подальшому позивач уточнив свої вимоги, зменшив суму стягнення і просить суд стягнути з відповідача на його користь суму 10630 грн. Свій позов обґрунтував тим, що з 17.05.2005 року він був прийнятий лісником обходу №6 Сватівського лісництва ДП «Сватівське лісомисливське господарство». 29.06.2011 року був переведений на посаду майстра лісу згідно штатного розпису. З 15 січня 2015 року він не отримує заробітну плату. На початку червня йому стало відомо, що працівникам підприємства частково сплатили заробітну плату, але йому ця виплата не проведена. Він звернувся до бухгалтера з питання про причину не виплат. На це йому повідомили, що відповідно до наказу №19-3 від 23.02.2015 року заробітна плата виплачується лише тим працівникам, які безпосередньо приймають участь у роботі підприємства, яка приносить прибуток. Про існування наказу йому не було відомо. Вважає, що наказ порушує його права на заробітну плату та суперечить нормам трудового законодавства і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягають на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача позов не визнав, вважає, що відсутні підстави для його задоволення.

Суд, вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, свідків дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилається позивач та його представник, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.Ч.1 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, що позивач з 17.05.2005 року по теперішній час знаходиться з відповідачем в трудових відносинах. З 29.06.2011 року був переведений на посаду майстра лісу згідно штатного розпису. Ці обставини визнані сторонами і відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

23 лютого 2015 року в.о. директора ДП «Сватівське лісомисливське господарство» видав наказ «Про відпустки без збереження з\плати, зміни розпорядку роботи підприємства, перерозподіл обовязків між працівниками». Відповідно до цього наказу надано відпустку без збереження заробітної плати з 1.02.2015 року до стабілізації фінансового стану всім працівникам ДП ЛМГ, в тому числі і позивачу. Для виконання виробничого процесу та діяльності підприємства, до стабілізації фінансового стану змінити умови праці задіяним працівникам ДП ЛМГ та нараховувати заробітну плату з 1.02.2015 року виходячи з фактичних фінансових можливостей. Підставою для видачі цього наказу стало відсутність коштів на оплату праці (а.с. 30).

Відповідно до ст. 12 КЗпП України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів.

Згідно зі ст. 13 КЗпП Україниу колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Відповідно до п. 2.8 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом ДП «Сватівське ЛМГ», який був схвалений на конференції трудового колективу 12.03.2013 року, адміністрація зобовязується в звязку зі зміною в організації виробництва та працівником та власником може встановлюватись неповний робочий день або тиждень, про що робітники будуть поставлені до відома не пізніше, ніж за 2 місяці (а.с. 41-47).

Всупереч вищевикладеним нормам відповідач не повідомив позивача не пізніше, ніж 2 місяці про зміну в організації виробництва та можливість встановлення неповного робочого дня або тижня.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Цією статтею унормовано вичерпний перелік умов, коли працівнику надається відпустка без збереження заробітної плати і вона не повинна перевищувати 15 календарних днів.

Згідно зі ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Норми цієї статті дозволяють працедавцю встановлювати неповний робочий день або тиждень, але при цьому необхідна обовязкова згода працівника, при цьому не повинно бути порушені будь-які обмеження обсягу трудових прав працівника.

Відповідно до ст. 84 Закону України «Про відпустки» у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Всупереч ст. ст. 26, 84 Закону України «Про відпустки» відповідач своїм наказом від 23 лютого 2015 року надав позивачу відпустку без збереження заробітної плати більше, чим на 15 календарних днів і без згоди на це позивача.

Посилання відповідачана п. 9 Прикінцевихположень Закону України«Провнесення змінта визнання такими, щовтратили чинність, деякихзаконодавчих актів України» від 28 грудня 2014 рокуне є правовою підставою для відправлення позивача, в порушення вимогст. 84 КЗпП України, у відпустку без збереження заробітної плати.

Відповідно до п. 9прикінцевих положень Закону України«Провнесення змінта визнання такими, щовтратили чинність, деякихзаконодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року керівникам органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих обєктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою) з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів вжити заходів щодо скорочення чисельності працівників цих органів на 20 відсотків, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, переглянути укладені договори на придбання товарів, робіт, послуг. Надати право керівникам зазначених органів у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. Установити, що під час здійснення органами виконавчої влади та іншими державними органами цих заходів: положеннястатті 26 Закону України "Про відпустки"та статей32,56та84 Кодексу законів про працю України(у частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) не застосовуються; до працівників, які перебувають у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до цьогоЗакону, обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановленістаттею 7 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", не застосовуються.

Державний орган - це одна особа або організована група осіб, спеціально призначені для реалізації державної влади в передбачених законом випадках. До числа державних органів ставляться, наприклад, суд, президент, парламент і т.д. Основні ознаки державних органів: створюються й функціонують у відповідності й на основі норм права; відносна структурна й функціональна відособленість у механізмі держави по ознаці їхньої спеціалізації; функціональна взаємодія один з одним у процесі реалізації кожним своїх повноважень, обов'язків.

Таким чином вищевказаним Законом унормований порядок надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу та інші обмеження трудових прав виключно керівниками державних органів.

Тимчасово виконуючий обовязки директора державного підприємства «Сватівське лісомисливське господарство» не є керівником державного органу і, таким чином, не мав права видавати наказ на підставі цього Закону.

Також судом встановлено, що в той період, коли заробітна плата позивачу не була нарахована, він виконував свої трудові обовязки, що підтверджується паспортом про рух лісопродуктів за лютий, березень, квітень і травень 2015 року, та актом весняної ревізії №7 від 25.04.2015 року (а.с. 64-6).

Суд вважає, що вищевикладені встановлені судом факти є підставою для задоволення позову щодо скасування наказу №19-з від 23.02.2015 року по ДП «Сватівське лісомисливське господарство» та зобовязання відповідача нарахувати відповідачу заробітну плату за період з 1.02.2015 року по 30.06.2015 року згідно штатного розпису а також щодо стягнення з відповідача на користь позивача за період з 1.02.2015 року по 30.06.2015 року в сумі 10630 грн.

Також суд звертає увагу на той факт, що наказ було видано 23 лютого 2015 року. Тобто дата видачі наказу передує дії, вказаній в ньому, а саме з 1.02.2015 року, що є, на думку суду, не припустимим.

Не підлягає задоволенню вимога позивача щодо визнання дїй посадових осіб ДП «Сватівського ЛМГ» протиправними, оскільки ця вимога не конкретизована та не вказано, які саме дії слід визнати протиправними.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 12, 13, 56 КЗпП України;

ст.ст. 25, 26, 84 Закону України «Про

відпустки»; ст. ст. , 10, 11, 60, 209,

212, 213, 214, 215 ЦПК України

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сватівське лісопромислове господарство» про визнання дій посадових осіб протиправними, скасування наказу, нарахування заробітної платита стягнення заробітної

плати задовольнити частково.

Скасувати наказ №19-з від 23.02.2015 року по ДП «Сватівське лісомисливське господарство».

Зобовязати ДП «Сватівське лісомисливське господарство» нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 1.02.2015 року по 30.06.2015 року згідно штатного розпису.

Стягнути з ДП «Сватівське лісомисливське господарство» (адреса 92600 вул. Пролетарська 28 м. Сватове Луганської області, ід. код. 25356040 ІПН 253560412276 р/р 26003300238824 філія Луганське обласне АТ (Ощадбанк) м. Луганськ, МФО 304665) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 1.02.2015 року по 30.06.2015 року в сумі 10630 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сватівського

районного суду ОСОБА_4