Постанова № 49625317, 22.07.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

У.н. 415/1163/15-а

Н.п. 2-а/415/38/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

22.07.15 р.

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Фастовець В.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУ МЮ у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1 про накладення штрафу на УПФУ в м. Лисичанську у розмірі 680 грн. від 09 лютого 2015 р.

Згідно ухвали від 22.07.2015. р. справа розглядається у письмовому проваджені.

Представник відповідача у письмових запереченнях позов не визнав з огляду на те що 21.11.2014 р. державним виконавцем керуючись ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа, копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржник у добровільний строк рішення не виконав. 28.11.2014 р. на підставі ст. ст. 5, 11, ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу щодо повного та фактичного виконання рішення суду. 12.12.2014 р. до відділу надійшла відповідь з УПФ України у м. Лисичанська Луганської області, з якої встановлено, що перерахунок проведено 01.12.2014 р., але у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України, УПФУ не має можливості виплачувати пенсію згідно рішення суду. Відповідно до ст. 63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цих законів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Згідно з ч.1, 2 ст.23 БК України будь які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого «Законом про державний бюджет України». Згідно з п. 20, 29 ч.1 ст.116 БК України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Відповідно до п.2 ст. 72 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», кошти ПФУ не включаються до складу Державного бюджету України. Рішенням Конституційного суду України від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 та від 20.01.2012 р. №3-рп/2012 підтверджена законність повноважень КМУ встановлювати розміри пенсійних виплат. Ураховуючи наведене, пенсійні виплати, передбачені ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й ті, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень, у період дії постанов Уряду №745, №1210, №1381 здійснюється у розмірах, визначених цими нормативними актами. Державним виконавцем на підставі ст. ст.5,11 ЗУ "Про виконавче провадження" направлено повторну вимогу щодо повного та фактичного виконання рішення суду з попередженням про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду, передбачену статтею 382 КК України. Рішення суду не виконано. 09.02.2015 р. державним виконавцем на підставі ст. ст. 11, 89 ЗУ "Про Виконавче провадження" направлено на адресу боржника постанову про накладення штрафу. Відповідно до ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від Їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 ЗУ "Про виконавче провадження" для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 ЗУ "Про виконавче провадження" і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Рішення суду не виконано. Відповідно до пункту 5.26 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. № 2274/5, документи, що вимагають особливого засвідчення їх справжності, скріплюються печаткою. На документах, що фіксують факт перерахування грошових коштів та інших матеріальних цінностей (платіжні вимоги (доручення) довідки про перерахування (стягнення) аліментів, письмові вимоги про розкриття банківської таємниці тощо), підпис відповідальної особи повинен завірятися гербовою печаткою. Гербова печатка ставиться також на договорах, посвідченнях, довіреностях, зразках відбитків печаток і підписів працівників, які мають право здійснювати фінансово-господарські операції, та у інших випадках передбачених законодавством. Таким чином постанова про накладення штрафу та супровідний лист до неї не відноситься до документів які скріплюються гербовою печаткою та відповідає вимогам ЗУ "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. Таким чином, просить у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Сторонами надані наступні докази: копія розпорядження №175140 від 01.12.2014 р.; копія постанови про накладення штрафу; копія постанови про відкриття виконавчого провадження; копія вимоги від 09.12.2014 р.; копія вимоги від 28.11.2014 р.; копія рекомендованого повідомлення; копія листа УПФУ в м. Лисичанську від 04.12.2014 р.; копія листа УПФУ в м. Лисичанську від 30.01.2015 р.; письмові заперечення.

Позов не підлягає задоволенню.

З наданих доказів вбачається, що до УПФ України в м. Лисичанську 24 листопада 2014 р. надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2014 р. про зобовязання УПФ України у м. Лисичанську здійснити перерахунок, нарахування та виплати ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 05.02.2014 р. у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Позивачем перерахунок ОСОБА_2 проведено 01.12.2014 р., розпорядження №175140.

28 листопада 2014 р. на адресу управління надійшла вимога від 28.11.2014 р. №61 щодо не виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №415/2966/14-а. На зазначену вимогу надано відповідь від 04.12.2014 р. №5930/09-10, про те що перерахунок ОСОБА_2 проведено 01.12.2014 р., але у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України, управління не має можливості виплачувати пенсію згідно рішення суду.

20 січня 2015 р. на адресу Управління надійшла повторно вимога від 09.12.2014 р. щодо невиконання вищезазначеного рішення суду.

Відповідь на зазначену вимогу від 30.01.2015 р. також містила інформацію щодо неможливості виконання рішення суду.

17 лютого 2015 р. вх. №404/0110 до УПФУ у м. Лисичанську надійшла постанова про накладення штрафу в розмірі 680 грн. від 09.02.2015 р. за підписом старшого державного виконавця Пуйда Є.Ю. за не виконання рішення суду щодо виконавчого листа № 415/2966/14-а від 22.10.2015 р., виданого Харківським апеляційним адміністративним судом про зобов'язання УПФ України у м. Лисичанську здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 05.02.2014 р..

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерела права.

Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі «ОСОБА_3 проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

Водночас статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин першої-третьої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника / штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на І боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до положень частини першої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

(Аналогічні висновки викладені у інформаційному листі ВАСУ №212/11/14-14 від 18.02.2014 р.).).

Таким чином, підстав для скасування постанови відповідача немає.

З Огляду на викладене суд не приймає посилання позивача на положення Бюджетного Кодексу України.

Також суд не приймає до уваги посилання на порушення відповідачем п.п. 1.5.1 п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, оскільки ці порушення не впливають на законність дій відповідача щодо накладення штрафу.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 9, 11, 160, 163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУ МЮ у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя