Ухвала суду № 49622528, 03.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2759/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1825/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції

Суддя-доповідач

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

у лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що 29.12.2014 року уклав з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» договір банківського строкового вкладу в іноземній валюті, за яким відповідач прийняв його грошові кошти в сумі 3704,55 доларів США. Так як після закінчення строку договору банківського вкладу кошти у повному обсязі йому не повернуті, просив стягнути з відповідача суму вкладу в розмірі 2134,55 доларів США, 64,03 доларів США неустойки, 2000 грн моральної шкоди.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 2198,58 доларів США. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що при ухваленні рішення суд узяв до уваги тільки подані позивачем розрахунки, що ставить їх під сумнів. Задовольняючи вимоги щодо неустойки, суд не зазначив, які саме надані позивачем докази підтверджують правильність математичних розрахунків неустойки та не зазначив, чому неустойка стягнута в доларах США. Тому просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В засідання апеляційного суду сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з'явились, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розглядові.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.12.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір 300131/157811/07-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США, згідно якого позивач вніс вклад в сумі 3704,55 доларів США.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у поверненні внесених грошових коштів, порушивши права та інтереси вкладника, тому вимоги в частині стягнення коштів підлягають до задоволення. Підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки позивачем не надано належних доказів існування обставин, при яких наступають наслідки, визначені ст. 23 ЦК України.

Тому суд дійшов правильного висновку про стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 неповернутих коштів за договором про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в розмірі 2134,55 доларів США.

Однак, із висновком суду щодо стягнення неустойки в розмірі 3% неповернутої суми банківського вкладу повністю погодитись не можна.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в

ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Згідно із ч. 1 с. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2014 року сторонами укладено договір № 300131/157811/07-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США, згідно якого позивач вніс вклад в сумі 3704,55 доларів США по 04 січня 2015 року, з наступним продовженням строків по 29 березня 2015 року.

Позивач 30.12.2014 року звернувся до банку із заявою про повернення банківських вкладів та сплати процентів, чим засвідчив свій намір припинити дію договору.

У зв'язку з цим банк зобов'язаний був повернути позивачу депозитні кошти з процентами та 3 % річних неповернутої суми банківського вкладу в строк, передбачений договором.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з банку на користь позивача необхідно стягнути 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з 06.01.2015 року по 03.09.2015 року (день ухвалення рішення) з розрахунку: 2134,55 доларів США х 3 % річних х 240 днів = 42 долари 10 центів США.

З огляду на положення ст. ст. 192, 533 ЦК України визначення в договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

За таких обставин, ухвалене судове рішення в частині стягнення 3 % неповернутої суми банківського вкладу та визначення загальної суми коштів, що підлягають стягненню, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині та ухвалення нового рішення.

В решті рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2015 року в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 2198,58 доларів США скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 неповернуту суму банківського вкладу в розмірі 2 134 долари 55 центів США за договором № 300131/157811/07-14 від 29.12.2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» та 3 % річних від неповернутої суми банківського вкладу в розмірі 42 долари 10 центів США.

В решті заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Малєєв А.Ю.