Ухвала суду № 49622503, 01.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15312/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1868/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Капущак С.В.

за участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ПАТ «Дельта Банк» Мусієнко М.Б. на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2015 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

На дане рішення представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність, необґрунтованість та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що 20.05.2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором №64.1/56-КЕК-07 від 06.12.2007 року. Отже, днем порушення права саме ПАТ «Дальта Банк», а також моментом виникнення у позивача права на позов є день укладення договору купівлі-продажу прав вимоги, і саме з цього часу слід відраховувати строк позовної давності.

За таких обставин, на думку апелянта, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності.

В судове засідання представник ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 будучи належно повідомленими про розгляд справи, не з'явилися.

Представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнав, просить її відхилити; рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2- ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 06.12.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №64.1/56-КЕК-07, згідно з яким останній отримав в кредит в сумі 7000 доларів США на споживчі цілі, зі сплатою 23% річних за користування кредитом, терміном повернення не пізніше 04.12.2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 06.12.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договори поруки, згідно з якими поручителі взяли на себе зобов'язання солідарно відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2

У зв'язку з неналежним виконанням боржником ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позивач здійснив нарахування заборгованості. Так станом на 12.09.2014 року сума заборгованості за кредитним договором №64.1/56-КЕК-07 від 06.12.2007 року становила 66237 грн. 86 коп., з яких 58036 грн. 05 коп. - тіло кредиту, 8201 грн. 80 коп. - відсотки.

З матеріалів справи також вбачається, що 20.05.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передав (відступив) позивачу право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого позивач замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора. Таким чином, позивач набув право вимоги за даним кредитним договором №64.1/56-КЕК-07 від 06.12.2007 року, що підтверджується витягом з додатку №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання боргу за кредитним договором не підлягає захисту у зв'язку із пропуском ПАТ «Дельта Банк» позовної давності.

За таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з положень п.1 ч.1 ст.512, 513, 514 ЦПК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведеної статті, в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним.

Згідно ч.1 ст.516 ЦПК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.256,257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За умовами кредитного договору №64.1/56-КЕК-07 термін повернення коштів було встановлено не пізніше 04.12.2009 року.

Таким чином станом на час пред'явлення цього позову як до боржника, так і до його поручителів, а саме 10.10.2014 року позовна давність спливла.

Що стосується доводів апелянта в частині обчислення строку позовної давності з часу укладення договору-купівлі-прав прав вимоги, то такі не заслуговують на увагу. Оскільки відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк» Мусієнко М.Б. відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковського

В.А. Девляшевський