Ухвала суду № 49622481, 27.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2505/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1940/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Мелінишин Г.П.

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 липня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної М.А. звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що у серпні 2011 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 19 000 грн. з терміном повернення до 22.08.2014 року.

Відповідач належним чином не виконувала кредитних зобов'язань, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 71 384 грн.54 коп., з них: 14168 грн. 58 коп. - заборгованість за кредитом; 3 889 грн. 34 коп. - відсотки за користування кредитом; 7890 грн. - комісія за РО; 45346 грн. 62 коп. - неустойка (штраф, плата за пропуск платежів).

Вищевказану заборгованість позивач просив суд стягнути з відповідача.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 14 липня 2015 року позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором від 22.08.2011 року (станом на 21.05.2015 року) в сумі 52037 грн. 92 коп., з яких: 14168 грн. 58 коп. - заборгованість за кредитом; 3 889 грн. 34 коп. - відсотки за користування кредитом; 7890 грн. - комісія за РО; 26000 грн. - неустойка (штраф, плата за пропуск платежів).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної М.А. дане рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру пені з 45346 грн. 62 коп. до 26000 грн.

Вказав, що розрахунок пені проведено банком у відповідності до п. 4.3 кредитного договору, у зв'язку з невиконанням боржником кредитних зобов'язань.

Згідно ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На думку апелянта, в оскаржуваному рішенні суд не навів жодних обставин, які б вказували на скрутне матеріальне становище відповідача та не зазначив інших підстав для зменшення пені. Крім того, суд не надав обґрунтування суми зменшення пені, нарахованої позивачем.

З огляду на вказане апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник апелянта Витвицька В.Д. у судове засідання апеляційного суду не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов частково та стягуючи з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції зменшив розмір пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України та з огляду на те, що розрахований банком розмір неустойки суттєво перевищує та не є співмірним із сумою неповернутого кредиту, відсотків і плати за комісію.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.08.2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 укладено договір банківського обслуговування №BLaЖГА00065262, згідно якого позивач надав відповідачу кредит на поточні потреби у розмірі 19000 грн. з терміном повернення до 22.08.2014 року (а.с.5-12).

Згідно меморіального ордеру №998267 від 22.08.2011 року ОСОБА_3 отримала кошти в сумі 19000 грн. (а.с.15).

У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 кредитних зобов'язань за договором від 22.08.2011 року станом на 21.05.2015 утворилась заборгованість в розмірі 71 384 грн.54 коп., з них: 14168 грн. 58 коп. - заборгованість за кредитом; 3 889 грн. 34 коп. - відсотки за користування кредитом; 7890 грн. - комісія за РО; 45346 грн. 62 коп. - неустойка (штраф, плата за пропуск платежів), (а.с.13-14).

Відповідно до положень ст.ст. 526, 1049, 1050,1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.4.3 кредитного договору від 22.08.2011 року, у випадку прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань (а саме - неповернення чергової частини кредиту та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, зазначена в п.9 Спеціальної частини договору (0,50%).

Водночас згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведеної норми права вказує на те, що розмір неустойки може бути зменшений судом, якщо буде встановлено хоча б одну з зазначених підстав: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 03.09.2014 року №6-100цс14).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №BLaЖГА00065262 від 22.08.2011 року, розмір пені (плата за пропуск платежів) за період з 23.06.2014 року по 23.04.2015 року становить 45346 грн. 62 коп., в той час як сума заборгованості за кредитом, відсотками та комісією за РО за період з 23.08.2011 року по 23.04.2015 року становить 26037,92 грн. (14 168,58 грн.+3889,34 грн.+7980 грн.). Отже, встановлений позивачем розмір неустойки значно перевищує розмір збитків кредитора.

З врахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки, яку слід стягнути з відповідача ОСОБА_3

Що до обґрунтування суми зменшення пені (на що посилається апелянт), слід зазначити наступне.

Із вищенаведених розрахунків заборгованості вбачається, що сума заборгованості за кредитом, відсотками та комісією за РО за період з 23.08.2011 року по 23.04.2015 року в цілому становить 26037,92 грн. Відтак зменшення судом першої інстанції розміру неустойки з 45346,62 грн. до 26000 грн. колегія суддів вважає об'єктивним, обґрунтованим і співмірним із розміром збитків, завданих позивачеві.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормою матеріального права, що їх регулює та прийняв обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної Марини Анатоліївни відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 липня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Пнівчук О.В.

Судді: Беркій О.Ю.

Мелінишин Г.П.