Ухвала суду № 49619431, 26.08.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/206/4689/15-к

Провадження № 1-кс/206/443/15

У Х В А Л А

"26" серпня 2015 р. слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретаріГуртовий В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання слідчий СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, маючої середньотехнічну освіту, офіційно не працевлаштована, не одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину 2010р.н., зареєстрованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Дружби Народів, 65/31, раніше судимої:

-04.04.2013 року Новомосковським МС Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до5 років п/волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки;

-12.09.2013 року Новомосковським МС Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70,76 КК України до5 років п/волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки;

- 13.03.2015 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років п/волі;

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора Галя Р.Ю.,

слідчого Грищенко Н.М.

в с т а н о в и в:

26 серпня 2015р. слідчий СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася до суду із цим клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні слідчого відділу Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12015040700000370 від 23.02.2015 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, в період іспитового строку, повторно вчинила умисний корисливий злочин.

Так, 22.02.2015 року, приблизно о 20:30 годині, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло та реалізуючи його прибула до першого підїзду багатоквартирного будинку №34Д, що розташований по вул. Семафорній в м. Дніпропетровську. Після чого, прослідувала до другого поверху вищевказаного будинку, а саме до кв. №8, де користуючись тим, що її злочинних дій ніхто із сторонніх осіб не помічає, тобто діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, відкрила незамкнені двері даної квартири та шляхом вільного доступу проникла у коридор кв.№8 по вул. Семафорній, 34Д в м. Дніпропетровську, звідки таємно викрала жіночу сумку, що належить ОСОБА_3, загальною вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1347/15 від 23.03.2015 року - 363 грн., в якій знаходились:

- гаманець жіночий чорного кольору фірми «РЕТЕК», загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1347/15 від 23.03.2015 року, 1551,60 грн.;

- ланцюжок зі сплаву золота 585 проби вагою 3,07 г, загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1347/15 від 23.03.2015 року, 2087,60 грн.;

- 250 гривень купюрами номіналом 50 грн.;

- ключі від квартири, кредитні картки, паспорт громадянина України на імя ОСОБА_3 та посвідчення водія, що не представляють матеріальної цінності для потерпілої.

З викраденим майном, ОСОБА_2, з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Умисними злочинними діями ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_3 спричинено майновий збиток на загальну суму 4252,2 грн.

Дії ОСОБА_2 слідчий кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Слідчий зазначає, що застосування більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінально процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обовязків, не зможуть запобігти спробам підозрюваної перешкоджати здійсненню кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, запобігти скоєнню підозрюваною інших кримінальних правопорушень та спробам переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості виконання процесуальних рішень.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримала клопотання та прохала його задовольнити і обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч.3 ст.185 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, може перешкоджати встановленню істини по справі, перешкоджати виконанню процесуальних рішень, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила і повторно вчинила умисний корисливий злочин. Крім того, ОСОБА_2 не працевлаштована та тривалий час не має постійного джерела прибутку, що може свідчити про подальше зайняття злочинною діяльністю.

Підозрювана ОСОБА_2 визнала клопотання, підтвердила, що дійсно викрала вказані у клопотанні речі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і пояснив, що більш мякі запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваної та виконання обовязків згідно КПК України, оскільки домашній арешт є занадто мяким. При цьому підтримав клопотання і просив його задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваної, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати стосовно підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановлено, що 23.02.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч. 3 ст. 185 КК України, кримінальне провадження № 12015040700000370.

26 серпня 2015 року ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 26.08.2015 року о 12 год. 00 хв.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначенихст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за яке у разі визнання винним передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Оскільки підозрювана є засудженою за вироком суду, який набрав законної сили, обрання запобіжного заходу необхідно з метою забезпечення виконання процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні та відповідно процесуальних обовязків підозрюваною.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. ОСОБА_2 не працює, не має інших доходів, і не в змозі самостійно внести достатню суму застави.

У відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2015р. 1218,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, вважаю, що сума у розмірі двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 24360,00грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваної та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 у разі її звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обовязки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 26 серпня 2015р. по 24 жовтня 2015р. включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі - 24360,00 грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з-під варти під заставу, покласти на неї обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

Зазначені обовязки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з-під варти.

Розяснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обовязків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Слідчий суддяА.О. Сухоруков