Ухвала суду № 49614024, 27.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Дзюбіна В.В.

при секретарі Сологуб В.І.

з участю прокурора Багрієнка Р.О.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва із застосуванням відеоконференцзв'язку апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Багрієнка Р.О. та підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, Багрієнка Р.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, який обіймає посаду начальника відділу контррозвідки Управління Служби безпеки України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 14.15 год. 11 серпня 2015 року до 14.15 год. 11 жовтня 2015 року з визначенням застави у розмірі сімсот тисяч гривень.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 5 747 мінімальних заробітних плат, що становить 7 000 000 грн. Так прокурор зазначає, що суд першої інстанції не в достатній мірі дослідив обставини справи кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його майновий стан та інші дані про особу, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. на думку прокурора, висновки суду з приводу того, що розмір застави у виді 700 тисяч гривень здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є хибним. Крім того, апелянт посилається на те, що судом визначено розмір застави в грошовій одиниці без її еквіваленту розміру мінімальних заробітних плат.

Також, було подана апеляційна скарга підозрюваним, в якій останній ставить питання про скасування ухвали слідчого судді та обрати йому інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або ж зменшити розмір застави до 100 мінімальних заробітних плат, обґрунтовуючи це тим, що вказані судом першої інстанції ризики не дають підстави для обрання відносно нього найсуворішого виду запобіжного заходу. Крім того, апелянт просить звернути увагу, що він є батьком двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання та позитивно характеризується.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора і заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного, підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_2 і заперечували проти апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає наступне.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що Головною військовою прокуратурою України Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001668, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за підозрою ОСОБА_2 у одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням.

Прокурор звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді задоволено.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена на сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Такими ризиками суд визнав те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Обґрунтовуючи свої висновки, суд врахував тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, також взяв до уваги дані про його особу, сімейний стан, стан здоров'я та соціальні зв'язки.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 оскільки встановленні судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, які випливають зі змісту ст. 177 КПК України.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 700 000 (сімсот тисяч) грн. Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи в сукупності тяжкість покарання інкримінованого ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він в минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність соціальних зв'язків, сімейний стан і стан здоров'я, колегія суддів вважає, що слідчий суддя визначив йому саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи апелянтів про необґрунтованість рішення слідчого судді є безпідставними, так як суддя прийняв рішення на основі всебічного з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з визначенням розміру застави, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора з приводу того, що судом першої інстанції вказано розмір застави в грошовій одиниці без її еквіваленту розміру мінімальних заробітних плат, то дані обставини не є підставою для скасування рішення суду, оскільки сам розмір застави не перевищує норми встановленої ст. 182 КПК України.

Таким чином, ухвала суду є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора і підозрюваного - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратур Генеральної прокуратури України, Багрієнка Р.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 14.15 год. 11 серпня 2015 року до 14.15 год. 11 жовтня 2015 року з визначенням застави у розмірі сімсот тисяч гривень, залишити без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Багрієнка Р.О. та підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено о 16 год. 00 хв. 03.09.2015 року.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Дзюбін В.В.

Справа № 11-сс/796/2307/2015 Категорія ст. 199 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Васильєва Н.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції Присяжнюк О.Б.