Постанова № 49613610, 01.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа№ 910/6784/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Калатай Н.Ф.

за участю представників:

Від позивача: Байправ М.С., Невідома Т.М. - представники за довіреностями.

Від відповідача: Каплуненко А.С. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року

у справі № 910/6784/15-г (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПЗУ

Україна"

до Приватного акціонерного товариства „Українська пожежно-

страхова компанія"

про стягнення 17 424,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „ПЗУ Україна" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 17 424,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „ПЗУ Україна" на підставі договору страхування транспортних засобів № АМ.022225 від 20.07.2011 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Міцубіші", державний реєстраційний номер АК 9517 ВХ, а тому Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „ПЗУ Україна" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "Део", державний реєстраційний номер АК 9871 ВК, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством „Українська пожежно-страхова компанія" (страховий поліс № АВ/0836673), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на Приватне акціонерне товариство „Українська пожежно-страхова компанія".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/6784/15-г позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-страхова компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" грошові кошти: страхового відшкодування - 16 924 (шістнадцять тисяч девятсот двадцять чотири) грн. 09 коп. та судовий збір в сумі 1 772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві ) грн. 19 коп. В частині стягнення 500 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що належним доказом вини водія автомобіля "Део", державний реєстраційний номер АК 9871 ВК, може бути лише постанова суду про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, яка не міститься в матеріалах справи.

Крім того, апелянт стверджує про те, що позивачем не було дотримано п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, щодо виклику заінтересованої особи - відповідача для проведення належної оцінки матеріального збитку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2011 між Приватним акціонерним товариством „Срахова компанія „ПЗУ Україна" (Страховик) та Палєй Віталієм Сергійовичем (Страхувальник) було укладено Договір страхування транспортних засобів № АМ.022225, за умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані із володінням, користуванням, розпорядженням автомобіля "Міцубіші", державний реєстраційний номер АК 9517 ВХ.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується

сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 12.04.2012 у м. Сімферополі по вул. К. Шлях сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля "Міцубіші", державний реєстраційний номер АК 9517 ВХ, під керуванням Страхувальника та автомобіля "Део", державний реєстраційний номер АК 9871 ВК, під керуванням Рафальського Валерія Володимировича, що підтверджується Довідкою ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.27-28).

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем, відповідно до страхового акту № UA20120412000040/l02/01 від 28.04.2012 року, на рахунок ремонтної організації виплачено страхове відшкодування в розмірі 17 424,09 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2135 від 03.05.2012 року.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Однак, дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що в них відсутні докази вини Рафальського Валерія Володимировича в скоєнні вищезазначеного ДТП, а саме Постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Статтею 221 КУПАП передбачено, що постанови у справах про адміністра тивні правопорушення, у тому числі щодо порушень правил дорожнього руху, прийма ються районними судами.

Відповідно, преюдиційне значення для господарського суду відповідно до ст. 35 ГПК України будуть мати вирок суду з кримінальної справи або постанова суду щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, які набра ли законної сили, щодо факту настання пев ної події та особи, яка спричинила її виник нення.

Отже, рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою ор гану ДАІ МВС України, оскільки вона констатує обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Як пояснили представники позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції, позивачем при виплаті страхового відшкодування враховувалась Довідка ДАІ, відповідне рішення суду про притягнення винної в ДТП особи було відсутнє, дане рішення відсутнє і на даний час.

Відповідно, за недоведеності належними та допустимими доказами протиправної по ведінки і вини водія у вчиненні адміністра тивного правопорушення у вигляді пору шення правил дорожнього руху, що спричи нило пошкодження транспортних засобів, неможливо встановити вину цієї особи у вчиненні ДТП, протиправності її поведінки, причинного зв'язку між шкодою та проти правною поведінкою. В таких ситуаціях не має підстав для застосування деліктної від повідальності.

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити вину Рафальського Валерія Володимировича в скоєнні вищезазначеного ДТП, за наслідком чого, у позивача відсутнє право зворотної вимоги до Приватного акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія", як страховика Рафальського Валерія Володимировича.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню; позовні вимоги Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія „ПЗУ Україна" є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2015 року задовольнити

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/6784/15-г скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 40; ідентифікаційний код: 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40; ідентифікаційний код: 20602681) 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/6784/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

Н.Ф. Калатай