Постанова № 49613092, 01.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа№ 910/6201/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Руденко М.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників:

від позивача: Крапивницький Я.І.

від відповідача: не з'явився.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Екостандарт"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 19.05.2015 року

у справі № 910/6201/15-г (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Промислово-технічної компанії у вигляді

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Екостандарт"

про стягнення 26040,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року позовні вимоги Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостандарт" (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, ідентифікаційний код 31990310) на користь Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 89-А, ідентифікаційний код 21509937) 26040 (двадцять шість тисяч сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського № 09-52/954/15 від 14.07.2015р. справу № 910/6201/15-г за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостандарт" у зв'язку з перебуванням головуючого судді ( судді - доповідача) Авдеєва П.В. у відпустці, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6201/15-г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6201/15-г за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостандарт" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25, рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 року, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/6201/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М. судді: Руденко М.А. та Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 р. апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судове засідання 01.09.2015 року представник відповідача не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 03.04.2014 року між Промислово-технічною компанією у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екостандарт" (клієнт) укладено Договір перевезення вантажу № 1/03/04/14 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.2. Договору перевізник зобов'язується доставити ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення і передати його уповноваженій для отримання вантажу особі, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані перевізником послуги на умовах даного Договору.

Згідно пункту 2.3. Договору перевезення вантажів здійснюється на підставі підтвердженої перевізником заявки, підписаної керівником клієнта і скріпленої печаткою, переданої перевізнику особисто або по факсимільному зв'язку яка обов'язково містить: пункт завантаження (точна адреса); час завантаження; пункт вивантаження (точна адреса); час вивантаження; характер вантажу; найменування та маса (брутто) вантажу; об'єм вантажу; тип автопоїзду; термін доставки вантажу; особливі умови перевезення; вартість перевезення.

Відповідно до пункту 3.1.8. Договору перевізник зобов'язаний надати клієнту оригінали рахунків за надані послуги з оригіналами міжнародних товарно-транспортних (CMR), податкових накладних та актом виконаних робіт.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що вартість перевезення обговорюється сторонами в кожному окремому випадку і вказується в разовій заявці. По взаємній домовленості сторін оплата і порядок розрахунків можуть бути переглянуті, змінені або доповнені в залежності від конкретних умов перевезень і надання послуг.

Відповідно до пункту 4.4. Договору клієнт здійснює оплату за виконані перевезення на протязі 10 банківських днів після отримання від перевізника документів, вказаних в пункті 3.1.8. Договору.

На виконання умов Договору та відповідно до узгодженого сторонами Договору-заявки на перевезення вантажу № 1/1/12/14 від 01.12.2014 року позивачем було надано послуги з перевезення вантажів.

Про надання послуги з перевезення вантажів за Договором-заявкою на перевезення вантажу № 1/1/12/14 від 01.12.2014 року свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна № 0725391 з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу.

Узгоджена сума фрахту згідно Договором-заявкою на перевезення вантажу №1/1/12/14 від 01.12.2014 року складає 26040,00 грн.

Відповідачем не оплачено вартості наданих послуг, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 26040,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 75 від 10.02.2015 року про сплату заборгованості, проте претензія залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до пункту 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з статтею 917 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 Цивільного кодексу України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується наявними в ній документами, позивачем було належним чином надано послуги з перевезення відповідно до умов Договору.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 26040,00 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України та умов Договору-заявки на момент розгляду справи судом строк виконання відповідного грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг настав.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу коштів за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу кошти за отримані послуги, що дає підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26040,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На дату зверненгя Позивача до суду з позовною заявою, строк виконання зобов'язання Відповідача з оплптт коштів на користь Позивача вже настав.

Також, про надання послуги з перевезення вантажів за Договором-заявкою на перевезення вантажу №1/1/12/14 свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна №0725391 з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу.

Таким чином, судом першої інстанції вірно прийнято рішення про наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостандарт" у розмірі 26040,00 грн. підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі №910/6201/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/6201/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Сітайло

Повний текст постанови складено 02.09.2015 року.