Постанова № 49613064, 03.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.04.2013 р. справа №5009/4522/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1суддівОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: прокурор: від позивача: не з`явився; ОСОБА_4 довіреність №51/27 від 03.01.2013р.від відповідача: ОСОБА_5 довіреність №1422 від 02.04.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від30.01.2013р. (повний текст підписано 04.02.2013р.) у справі№5009/4522/12 (суддя Попова І.А.) за позовомПрокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах позивач Концерн Міські теплові мережі в особі філії Концерну Міські теплові мережі Жовтневого району, м. Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення 37 484грн.72коп. основного боргу за договором №600044 від 01.04.2012р., 433грн.25коп. - пені, 298грн.03коп. - річних процентів, 37грн.48коп. - втрат від інфляції грошових коштів

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2013р. у справі №5009/4522/12 позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах позивач Концерн Міські теплові мережі в особі філії Концерну Міські теплові мережі Жовтневого району, м. Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення 37 484грн.72коп. основного боргу за договором №600044 від 01.04.2012р., 433грн.25коп. - пені, 298грн.03коп. - річних процентів, 37грн.48коп. - втрат від інфляції грошових коштів - задоволені в повному обсязі.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки запереченням останнього щодо розміру суми заборгованості.

Прокурор наданим йому правом не скористався, у судове засідання не зявився, поважних причин незявлення суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.

Позивач проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що також зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні судового рішення та відмові у задоволенні позову.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі незявлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах позивач Концерн Міські теплові мережі в особі філії Концерну Міські теплові мережі Жовтневого району, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення 37 484грн.72коп. основного боргу за договором №600044 від 01.04.2012р., 433грн.25коп. - пені, 298грн.03коп. - річних процентів, 37грн.48коп. - втрат від інфляції грошових коштів.

Позовні вимоги до Фізичної особи підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600044 від 01.04.2012р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній у період з січня 2012р. по березень 2012р. включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 37 484,72грн., що підтверджує доданими до матеріалів справи рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії, при цьому, вартість поставленої теплової енергії відповідач не оплатив. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 37 484,72грн., за твердженням позивача, є невиконаними. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних. Також, на підставі п.7.2.8 договору на суму заборгованості позивачем нарахована пеня.

Задовольняючи позовні вимоги до Фізичної особи підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600044 від 01.04.2012р.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим виходячи з наступного.

Так, між Концерном Міські теплові мережі в особі філії Концерну Міські теплові мережі Жовтневого району, м. Запоріжжя (теплопостачальна організація) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, м. Запоріжжя (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600044 від 01.04.2012р.

За умовами договору теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобовязався прийняти та оплати її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами (п.1.1 договору).

Як зазначено в п.1.2 договору під час виконання цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися Законом України Про теплопостачання, Правилами користування тепловою енергією, Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.

Відповідно до додатку №1 до договору Обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на обєкти за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 117 (їдальня ЗКР ЗНТУ). На вказане приміщення встановлено теплове навантаження на опалення 35625 ккал/год.

Приміщення їдальні за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 117 загальною площею 790 кв.м. відповідач орендує згідно договору оренди державного нерухомого майна №2457/д від 12.08.2009р., укладеного з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Запорізькій області. Балансоутримувачем вказаного нерухомого майна є Запорізький національний технічний університет.

Згідно до п.2.1 договору теплова енергія відпускається відповідачу в Гкал згідно додатку 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявної можливості; кондиціювання по замовленню Споживача; інші технологічні потреби по замовленню Споживача.

Частиною 2 ст.25 Закону України „Про теплопостачання визначено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані, зокрема, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Розділом 5 „Облік теплової енергії визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом. Споживач, що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку №1 до цього договору.

За твердженням позивача, системи теплопостачання будинку №117 по пр. Леніна, м. Запоріжжя та приміщень, які займає відповідач не відокремлені від системи опалення жилого будинку, теплопостачання подається централізовано.

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

Стаття 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлює, тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

За приписом п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться відповідно до договору, на підставі показів приладу обліку у відповідності до діючих тарифів (цін), які затверджені у встановленому порядку. У споживачів, які не мають приладів комерційного обліку розрахунку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного в договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості часів роботи тепловикористовуючого обладнання за розрахунковий період.

Аналогічні умови передбачені п.5.5 договору, згідно якого при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями.

Відповідно до п.5.6 договору, у разі підключення споживача без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту з приладами комерційного обліку від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження.

Згідно пояснень позивача, визначення обсягу спожитої теплової енергії відбувалось відповідно до п.2 Правил користування тепловою енергією , яким визначено, що облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Так, відповідно до додатку №2 межею поділу балансової належності є фланець після засувки теплової камери ТК 272. Позивач зазначає, що показники приладу обліку фіксуються в щомісячному звіті балансоутримувача будівлі. При цьому, нарахування за договором №600044 від 01.04.2012р. здійснюються згідно показників приладу обліку в процентному співвідношенні теплового навантаження всіх споживачів, що визначено Дислокацією приміщень станом на 01.01.2012р. Відсоткова доля приміщення СПД-ФО ОСОБА_6 складає 13,15%.

Заперечення відповідача щодо неправильного визначення позивачем теплового навантаження за вказаним вище додатком №2 колегією суддів не приймаються, оскільки іншої схеми визначення межі поділу балансової належності відповідачем не представлено. Невідповідність зазначеного додатку фактичному балансовому розмеженню відповідачем не доведена.

Пунктом 6.1. договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить чинному законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору (додаток №5 до договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2. договору).

Згідно з п.3.2.6, 3.2.26 договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, а також щомісячно, у строки визначені договором, повертати позивачу підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Додатком №4 до договору передбачені тарифи на теплову енергію за кожну відпущену гігакалорію з урахуванням ПДВ.

Згідно з постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №127 від 30.09.2011р. за період з січня 2012р. по березень 2012р. діючий тариф за спожиту теплову енергію для госпрозрахункових організацій становив 771,10 грн. без ПДВ за 1 Гкал.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2011р. №432 встановлений тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 771,10грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

За твердженням позивача, останній свої зобовязання за договором виконав належним чином та поставив відповідачу теплову енергію у період з січня 2012р. по березень 2012р. включно на загальну суму 37 484,72грн., що підтверджує наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками.

Відповідно до п.6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.7 договору визначено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. №79а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Згідно п.6.7.1 договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочно дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів).

За твердженням позивача, рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії були направлені на адресу відповідача разом із листом-вимогою №953 від 15.08.2012р., про що свідчать описи вкладення у цінний лист та поштові чеки про відправлення. До матеріалів справи залучені копії актів приймання-передачі, які не підписані відповідачем.

У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні (п.6.7.2), у термін, встановлений п.6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно п.6.4 договору споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Частиною 3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Пунктом 5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги передбачено, що споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати отриманих послуг відповідачем за період з січня 2012р. по березень 2012р. є 19 число місяця, наступного за розрахунковим.

За твердженнями позивача, відповідач свої зобовязання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору та закону не виконав, у звязку з чим з його боку виникла заборгованість у період з січня 2012р. по березень 2012р. на загальну суму 37 484,72грн.

В свою чергу, відповідач не надав до матеріалів справи доказів, які спростовують позовні вимоги, зокрема, щодо кількості та вартості наданих позивачем послуг, в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості на суму 37 484,72грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Виходячи з чого, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 37 484,72грн., Фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, м. Запоріжжя допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 37 484,72грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 298,03грн. та інфляційних витрат в сумі 37,48грн. за період прострочення з 19.08.2012р. по 23.11.2012р.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, апеляційна інстанція погоджується з висновками господарського суду щодо правомірності нарахування суми 3% річних в розмірі 298,03грн. та інфляційних витрат в сумі 37,48грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 433,25грн. за період прострочення з 19.08.2012р. по 20.10.2012р.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобовязань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст.216 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За приписом п.7.2.8 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно терміну, встановленого в п.6.4 договору з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.08.2012р. по 20.10.2012р. в сумі 433,25грн.

Розглянувши розрахунок позивача, виходячи з того, що відповідачем прострочена оплата теплової енергії та з огляду на приписи ст.549 ст.610 ст.611 Цивільного кодексу України, п.7.2.8 договору колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 433,25грн.

Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Зокрема заперечення відповідача щодо необґрунтованого обсягу спожитої теплової енергії за спірний період апеляційним судом не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що нарахування за позовний період проводились відповідно до теплового навантаження, що передбачено договором, за тарифами, затвердженими Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №127 від 30.09.2011р. та Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2011р. №432. Тобто матеріалами справи підтверджено, що відповідачем споживалася теплова енергія в спірний період в належних йому приміщеннях за вказаною вище адресою в обсягах та за тарифами, передбаченими договором та чинним законодавством.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2013р. у справі №5009/4522/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2013р. у справі №5009/4522/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 02.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 03.04.2013р.

ГоловуючийО.А. Марченко

Судді:О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.

1 прокурору;

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 до справи;

1 ГСЗО;

1 ДАГС.