Постанова № 49613039, 31.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015 року Справа № 904/5121/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №53-02/12 від 31.10.14;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 30.07.13;

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Промважмаш", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року у справі № 904/5121/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Закритого акціонерного товариства "Промважмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення штрафу за договором поставки в сумі 113 280 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство „Криворізький залізорудний комбінат до Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" про стягнення 113 280 грн., що складають суму заборгованості за невиконання зобовязання щодо строків поставки товару за Договором поставки № 171 від 04.02.2015 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Промважмаш на користь Публічного акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат 113 280 штрафу, 2 265 гривень 60 коп. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що Закритим акціонерним товариством "Промважмаш" не виконано свої зобовязання щодо поставки товару в строки обумовлені договором.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду Дніпропетровської області

Закрите акціонерне товариство "Промважмаш" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і припинити провадження у справі.

При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що жодних претензій чи позовних заяв від позивача по суті спору ними не було отримано.

Зазначає, що судове засідання проведено за відсутності Відповідача, чим не дотримано його прав, передбачених ст. 22 ГПК України, оскільки ухвалу господарського суду від 17.06.2015 року відповідачем було отримано лише 16.07.2015 року, про що свідчить роздруківка (витяг) з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання відповідачем відповідного поштового відправлення.

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважає рішення законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

В судовому засіданні 31.08.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступну та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, Закрите акціонерне товариство "Промважмаш" посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) Господарського процесуального кодексу України.

Частина 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює такі права та обовязки сторони як: право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодксом.

Забезпечення участі сторін та інших учасників у судовому процесі покладається на господарський суд, який, відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Згідно із ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до п. 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013р., процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою від 17.06.2015 року прийняв позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до розгляду, порушив провадження у даній справі та призначив її розгляд на 14.07.2015 року (а.с. 1).

Ухвалу господарського суду від 17.06.2015 року відповідачем було отримано лише 16.07.2015 року, про що свідчить роздруківка (витяг) з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання відповідачем відповідного поштового відправлення (а.с. 63).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є незявлення в засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу.

Таким чином, відповідач фактично був обізнаний про розгляд господарським судом Дніпропетровської області даної справи, проте не був своєчасно повідомлений судом про час і місце розгляду справи, яке було призначено на 14.07.2015 року.

При розгляді даної справи у суді першої інстанції у судовому засіданні, призначеному на 14.07.2015 року, відповідач був відсутній, про що свідчить протокол судового засідання від 14.07.2015 року у справі № 904/5121/15, та про що зазначено у вступній частині оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області.

На час прийняття рішення суду першої інстанції рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, а саме ухвали господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 14.07.2015 року в матеріалах справи було відсутнє.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що на час проведення обох судових засідань у суду були відсутні докази про повідомлення належним чином відповідача про час і місце засідання суду.

Відповідно до п. 2 ч. 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, є порушенням норм процесуального права і в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги, що місцевим господарським судом, в порушення вимог ст.ст. 43 та43 Господарського процесуального кодексу України, не були всебічно і повно розглянуті на засадах змагальності всі обставини справи та виходячи з повноважень апеляційної інстанції, передбачених ч.ч. 1 і 2 ст. 101 та п. 2 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, щодо права апеляційного господарського суду у процесі за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглянути справу по суті спору, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що прийняте у справі рішення судом першої інстанції підлягає скасуванню, як прийняте із порушенням зазначених вище норм процесуального права, а у справі має бути прийняте нове рішення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

04.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством „Криворізький залізорудний комбінат ( покупець) та Закритим акціонерним товариством „Промважмаш (постачальник) було укладено договір поставки № 236 (а.с.10-12).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобовязується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених Договором.

Найменування, асортименти, кількість, комплектність товару обмовляються Сторонами у Специфікації, що є невідємною частиною Договору.

Згідно ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України,за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.1. Договору, базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010 р.) і закріплюються в специфікаціях.

У випадку доставки товарів на склад Покупця, поставка товару може здійснюватися за заявкою Покупця.

Пунктом 3 договору передбачено, що письмова заявка направляється Покупцем за допомогою поштового звязку на адресу постачальника або за допомогою факсимільного звязку по номеру, зазначеному у реквізитах Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано Специфікацію № 1 та Специфікацію № 2 (а.с.13-14) відповідно до яких сторони погодили, що:

-строк поставки товару за Специфікацією № 1: 1-2 квартал 2015 року, протягом 45 календарних днів з моменту отримання письмової заявки Покупця. За згодою сторін поставка може здійснюватись партіями;

-строк поставки товару за Специфікацією № 2: 1 -2 квартал 2015 року, протягом 60 календарних днів з моменту отримання письмової заявки Покупця. За згодою сторін поставка може здійснюватись партіями.

20.02.2015 року позивачем було направлено на адресу відповідача заявки № 53-15/226 від 20.02.15 р. та №53-25/227 від 20.02.15 р., які були отримані останнім 26.02.15 р., що підтверджується копією поштового повідомлення, залученого до матеріалів справи (а.с. 18).

Згідно листа № 53-15/Б3-216 від 20.03.2015 року позивач звернувся до відповідача із вимогою повідомити дату поставки (а.с.19).

Листом № 2143-С від 30.03.2015 року відповідач повідомив, що товар буде поставлений в квітні 2015 року (а.с.20).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що доказів виконання зобов'язань щодо поставки товару в строки обумовлені договором, на момент винесення рішення, відповідачем не надано.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В пункті 7.2. Договору сторони узгодили, що за порушення погоджених строків поставки, постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 20% від суми специфікації, при виконання зобовязань за якою відбулось таке порушення.

Згідно розрахунку Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" сума штрафу складає 113 280 грн. (а.с.15).

Колегія суддів відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій, прийшла до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 113 280 грн. за невиконання зобовязання щодо строків поставки товару за Договором поставки № 171 від 04.02.2015 року, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду визнає законними і обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги позивача, про що і постановляє нове рішення.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача (заявника у апеляційній скарзі).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Промважмаш", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року у справі № 904/5121/15 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким стягнути з Закритого акціонерного товариства „Промважмаш (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, буд.. 65, к. 24, код ЄДРПОУ 33971703, ІПН 339717004646, свідоцтво платника ПДВ № 100316742 п/р 26001060007216 в ПАТ КБ „Приватбанк, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Публічного акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄДРПОУ 00191307, ІПН 001913004054 Свідоцтво платника ПДВ № 100334989, п/р 26006050001915 у ПАТ КБ „Приватбанк, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 113 280 (сто тринадцять тисяч двісті вісімдесят гривень) штрафу, 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят пять гривень) 60 коп. судового збору.

Видати наказ.

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 04.09.2015 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін