Рішення № 49611879, 10.08.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 р. Справа № 918/561/15

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі.

За участю:

Від позивача: ОСОБА_2 (дог. б/н від 18.11.2014 р.);

Від відповідача: ОСОБА_3 (дог. б/н від 20.07.2015 р.), ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 09.02.1996 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Великомежиріцька сільська рада Корецького району Рівненської області (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди землі у зв'язку із несплатою останнім орендних платежів.

Ухвалою від 26 травня 2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/561/15 розгляд якої призначено на 9 червня 2015 року.

Ухвалою від 9 червня 2015 року розгляд справи відкладено на 20 липня 2015 року.

В судовому засіданні 20 липня 2015 року розгляд справи розпочато по суті.

Ухвалою від 20 липня 2015 року розгляд справи відкладено на 27 липня 2015 року.

27 липня 2015 року від Позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору в порядку, встановленому ч. 3 ст. 69 ГПК України. Крім того, від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому Відповідач позовні вимоги заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою від 27 липня 2015 року продовжено строк розгляду справи до 10.08.15 р. включно, розгляд справи відкладено на 5 серпня 2015 року.

Ухвалою від 5 серпня 2015 року розгляд справи відкладено на 10 серпня 2015 року.

В судовому засіданні 10 сепрня 2015 року Позивач підтримав заявлені вимог, Відповідач заперечив проти позову посилаючись на ч. 6 ст. 762 ЦК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.08.2015 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

4 жовтня 2011 року між Територіальною громадою села Великі Межирічі Корецького району Рівненської області в особі органу місцевого самоврядування Великомежирицької сільської ради (Орендодавцем) та фізичною особою, що є суб'єктом підприємницької діяльності, ОСОБА_1 (Орендарем) укладено Договір оренди (далі - Договір, а.с. 7-8, 50-53), за умовами якого Позивач (Орендодавець) передав, а Відповідач (Орендар) прийняв в оренду - строкове платне користування 1-но поверхову цегляну будівлю м'ясного павільйону, що розташована по вул. Цегельній № 22 а в с. Великі Межирічі, Корецького району Рівненської області та належить Позивачу (Орендодавцю) для здійснення комерційної діяльності (далі - Об'єкт оренди).

Відповідно до п. 2.4. Договору опис технічного стану Об'єкта оренди на дату передачі його Відповідачу, його склад зазначається в акті приймання-передачі Об'єкта оренди, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 2.8. Договору його ціна становить 98 100, 00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди Відповідач сплачує Позивачу орендну плату, яка визначається за згодою сторін та на дату підписання Договору становить 545, 00 грн.

Як вбачається із п. 3.3. Договору орендна плата сплачується Відповідачем починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі при поверненні Об'єкта оренди Позивачу.

Актом прийняття-передачі нежитлового приміщення/будівлі м'ясного павільйону/ до договору оренди комунального майна територіальної громади с. В. Межирічі Позивачем передано, а Відповідачем прийнято Об'єкт оренди. В Акті зазначено, що на момент прийняття (передачі) будівля м'ясного павільйону знаходилася у задовільному стані, однак потребувала поточного ремонту, потребувала поточного ремонту вбиральня (а.с. 24).

Однак, починаючи з лютого 2014 року Відповідач припинив сплачувати орендну плату, внаслідок чого, станом на 15.07.2015 року заборгованість склала 9 528, 70 грн. (а.с. 34).

Зазначено обставина підтверджується поясненнями Відповідача в судовому засіданні, розрахунком платежів, довідкою позивача від 14.07.2015 року № 215.

В обгрунтування своїх заперечень та причин несплати, Відповідач посилається на те, що приміщення Об'єкта оренди було йому передано без земельної ділянки, яка було необхідна для проведення торгівлі, Позивач створив обставини, які унеможливлюють використання об'єкта оренди, оскільки фактично позбавив доступу до приміщення павільйону, не виділивши, принаймні, необхідної площі для обслуговування об'єкта оренди, не виділивши коштів на капітальний ремонт об'єкта, про виділення яких звертався відповідач, що підтверджується відповідними листами останнього.

Відповідно до п. 7.1. Договору Відповідач зобов'язався протягом дії Договору до передачі об'єкта оренди Позивачу, по акту, за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт Об'єкта оренди.

Відповідно до п. 7.2. Договору Відповідач не має права без письмової згоди Позивача проводити переобладнання, перепланування, ремонт Об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території.

Відповідач зазначає, що вищенаведені пункту Договору суперечать одне одному, оскільки Відповідач не має права проводити ремонт без письмової згоди Позивача, однак зі своєї сторони, Відповідач як добросовісний орендар, провів ремонтні роботи вбиральні (за рішенням Позивача від 16.11.2011 р.).

Твердження Відповідача про те, що вищенаведені пункту Договору суперечать одне одному не відповідають дійсності, оскільки зазначені пункту не забороняють Відповідачу проводити необхідний ремонт, однак пункт 7.2. передбачає звернення до Позивача для надання відповідної згоди на такий ремонт, оскільки Об'єкт оренди на праві власності належить Позивачу.

Зазначені дії й було вчинено Відповідачем при ремонті вбиральні, що не позбавило його права провести відповідний ремонт.

Відповідач також зазначає, що на виконання п. 4.3. Договору він звертався до Позивача про надання дозволу на проведення ремонтних робіт відповідно до пункту 7.2. Договору, проте, отримав відмову.

Судом встановлено, що Відповідач звертався до Позивача із заявами від 17 січня 2014 року та від 15 травня 2014 року (а.с. 96, 98) про виділення коштів для капітального ремонту, однак не для надання дозволу на проведення ремонту у відповідності до п. 7.2. Договору.

Укладеним Договором не було передбачено виділення коштів на проведення ремонту, а твердження Відповідача в цій частині спростовуються вищевикладеним.

Відповідач зазначає, що всі вищенаведені обставини є фактами активного волевиявлення Відповідача щодо використання майна, яке передано йому в користування, що на протязі всього часу оренди Відповідач за свій власний рахунок проводив поточні ремонтні роботи та поліпшення Об'єкта оренди, відремонтував дах, здійснював страхування Об'єкта оренди, однак вважає, що Позивач своїми умисними діями призвів до настання обставин, які унеможливлюють використання об'єкта оренди в цілях, передбачених Договором.

Вищенаведені обставини Відповідач у відповідності до ч. 6 ст. 762 ЦК України вважає такими, що звільняю його від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана правова норма кореспондується зі ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 і ч. 3 ст. 285 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; а орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу, тобто, зокрема, за рішенням суду.

Правові наслідки припинення або розірвання договору оренди передбачені ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з приписами якої у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно із ст. 29 Закону за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 767 ЦК України, наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Судом встановлено, що Відповідач перевірив придатність орендованої ним будівлі до експлуатації, про що було зазначено в Акті прийняття-передачі нежитлового приміщення/будівлі м'ясного павільйону/ до договору оренди комунального майна територіальної громади с. В. Межирічі (а.с. 24).

З матеріалів справи не вбачається та Відповідачем не доведено, як здійснення з боку Позивача певних перешкод Відповідачу у користуванні орендованим приміщенням, так і звернення Відповідача з позовом до Позивача про усунення таких перешкод з метою захисту своїх прав.

Також, судом не встановлено звернення Відповідача до Позивача з пропозицією про звільнення від внесення орендної плати протягом певного часу (періоду неможливості користування орендованим майном) або про розірвання Договору оренди.

Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами існування неможливості використання орендованого нерухомого майна за цільовим призначенням з незалежних від орендаря причин, а також не доведено передбачених ч. 6 ст. 762 ЦК України підстав для звільнення від сплати орендної плати за період, за який існує заборгованість.

Відповідно до п. 10.6. Договору договір припиняється в разі, зокрема, несплати Відповідачем орендної плати протягом трьох місяців та несплати послуг за використану електроенергію.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Факт ненадання Відповідачу в користування земельної ділянки не може вважатися обставиною, яка звільняє відповідача від обов'язку сплачувати орендну плату за будівлю передану йому в користування за договором на підставі підписаного обома сторонами акту приймання-передачі, та з урахуванням фактичного користування відповідачем та сплати орендних платежів. Крім того, зазначена обставин не є предметом спору в даній справі.

Як зазначено в п. 3.4. Договору орендна плата сплачується Відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності Відповідача щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяці на рахунок Позивача.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Відповідачем до лютого 2014 року сплачувалася орендна плата (останній платіж як вбачається з довідки позивача від 14.07.2015 р. № 215), Відповідач страхував майно, тобто вчиняв конклюдентні дії на виконання умов Договору.

Інші докази подані відповідачем (звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій за 6 місяць 2014 року, довідка про опломбування касового апарату, квитанція від 02.07.2014 року органу податкової служби) не свідчать про некористування відповідачем об'єктом оренди та не звільняють його від обов'язку сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Вказана норма узгоджується із ч. 2 ст. 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача із пропозицією розірвати договір (а.с. 24), однак на зазначену пропозицію Відповідач не відреагував.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення сторін, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 827, 00 грн., покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди від 04.10.2011 року укладений між Територіальною громадою села Великі Межирічі Корецького району Рівненської області (34725, Рівненська обл., Корецький район, с. Великі Межиричі, вул. Перше Травня, буд. 1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (34700, м. Корець, вул. Тітова, 36, код НОМЕР_2).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (34700, Рівненська обл., Корецький район, м. Корець, вул. Тітова, 36, код НОМЕР_2) на користь Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області (34725, Рівненська обл., Корецький район, с. Великі Межирічі, вул. Перше Травня, буд. 1, код 04385971) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ.

Повний текст рішення підписано 13.08.2015 року.

Суддя Гудзенко Я.О.