Рішення № 49610852, 01.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2015Справа №910/16785/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію ПАТ "ВІЕЙБІ БАНК"

До Державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

Про стягнення 33 710,27 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Петровська А.М. - представник

Від відповідача Попічко Р.Р. - представник

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію ПАТ "ВІЕЙБІ БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про стягнення 33 710,27 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2015 порушено провадження у справі № 910/16785/15 та призначено розгляд справи на 05.08.2015.

23.07.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

04.08.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, та додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 05.08.2015 представник відповідача надав додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 05.08.2015 оголошено перерву до 12.08.2015.

В судовому засіданні 12.08.2015 оголошено перерву до 26.08.2015.

20.08.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 26.08.2015 оголошено перерву до 01.09.2015

В судове засідання 01.09.2015 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 01.09.2015 представник відповідача зявився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.09.2015, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 01.09.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», назва якого внаслідок вступу в силу Закону України «Про акціонерні товариства» змінена на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», як гарантом та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ», як принципалом було укладено Договір № 17/USE-12/1-92-Д/Г-09 про забезпечення надання гарантії.

Відповідно до п. 1.1 Договору гарант за дорученням принципала забезпечує випуск банком Bank of Algeria, Алжир, Аджир ( надалі "Банк-гарант") гарантії виконання на суму USD 61 402,99 на користь Центрального управління матеріально-технічного забезпечення Міністерства національної оборони АНДР згідно з умовами Контракту № ЕО1608 від 17.04.2008 року, укладеного між принципалом та бенефіціаром.

Як зазначено сторонами та вбачається із матеріалів справи між гарантом та принципалом було укладено договори про внесення змін до Договору гарантії від 07.05.2009 р., 18.03.2010 р., 01.07.2011 р, 22.09.2011 р.,21.12.2011 р., 21.06.2012 р., 20.06.2013 р., 27.06.2014 р. відповідно до умов яких строк дії Договору було продовжено.

Відповідно до п. 1.2 договору гарант випускає на користь банку-гаранта контра гарантію для подальшого випуску гарантії банком-гарантом на користь бенефіціара.

Відповідно до п. 1.6 Договору принципал сплачує гаранту :

-комісію за надання та обслуговування контрагентії згідно з тарифами гаранта, зокрема: за надання та обслуговування контрагентії - 0,2 % від суми контрагентії, мін 200,00 доларів США за квартал або його частину; за оформлення договору про забезпечення надавання гарантії 70, 00 доларів США.

Комісію за взяття зобов'язань по котрагентії у розмірі 2,5% річних від суми наданої контрагентії, яка сплачується за період з дати випуску контрагентії і до дня виконання гарантом зобов'язань перед банком-гарантом за наданою контра гарантією або до закінчення строку дії контра гарантії.

Згідно п. 1.6.3 Договору принципал сплачує гаранту комісійні інших банків ( у разі виникнення)

Забезпеченням виконання Договору є застава майнових прав на грошові кошти у розмірі USD 61402, 99 розміщені на депозитному рахунку № 26157320012451/840 у Гаранта згідно з Договором довгострокового банківського вкладу "Комфорт" № 64-ІВ/USE-12/1-74-Д/Г-04 від 26.03.2004 року ( п.1.7).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору принципал зобов'язується сплачувати комісію за надання послуги згідно з п. 1.6.1 Договору протягом 3 банківських днів з дати отримання від гаранта.

Відповідно до п. 2.1.3. Договору гарантії відшкодовувати всі витрати інших банків, що виникли під час обслуговування Гарантії, протягом 3-х банківських днів з дати отримання повідомлення від Гаранта про сплату таких витрат.

За п. 2.1.7. Договору гарантії у разі отримання від Гаранта повідомлення про надходження вимоги за Контргарантією від Банку бенефіціара, який отримав вимогу по гарантії від Бенефіціара, протягом 2-ох банківських днів з дня отримання повідомлення від Гаранта перерахувати Гаранту належну до сплату суму згідно з реквізитами, вказаними Гарантом у повідомленні про надходження вимоги. Протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту виконання Гарантом зобов'язання перед Банком бенефіціара та отримання від Гаранта письмово повідомлення, відшкодовувати йому у грошовій формі всі витрати, понесені ним при виконанні зобов'язань за цим Договором (п. 2.1.9. Договору).

Відповідно до п. 2.1.9. у разі виконання Гарантом зобов'язання за Контргарантією за рахунок власних коштів, вважається, що відбулося кредитування Принципала. І він зобов'язаний сплачувати відсотки за платіж за Контргарантією в розмірі 25% річних від сплаченої Гарантом га невідшкодованої Принципалом суми до моменту повного відшкодування на користь Гаранта сум. сплачених останнім за Контргарантією. Відсотки сплачуються щомісячно не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за розрахунковий місяць.

Відповідно до п.2.2.1. Договору Гарант зобов'язується протягом двох банківських днів з дати підписання Договору випустити Контргарантію за умови виконання Принципалом вимог передбачених п. 2.1.6. Договору.

Позивач зазначає, що ним взяті зобов'язання відповідно до Договору виконанні в повному обсязі та випущено Контрагарантію № CPFO13/BALG/09 від 07.04.2009 року на суму 61 402,99 дол. США.

Позивач в позовній заяві зазначив що станом на 16.06.2015 заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 33 710,27 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог зокрема зазначив що позивачем не надано доказів понесення ним витрат зі сплати 184,21 дол. США заборгованості за комісійними іншого банку-гаранту. Крім того відповідач зазначив що заявлені позивачем у позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання та обслуговування контра гарантії та за прийняття зобов'язань по контра гарантії охоплюються періодом з 28.11.2014 по 01.07.2015 р., проте позивачем у вище зазначений період не надавались послуги в зв'язку із обмеженнями в його діяльності встановлених чинним законодавством.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

20.11.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних" прийнято Рішення № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк".

Відповідно до положень п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, з дня запровадження в ПАТ "ВіЕйБі Банк" тимчасової адміністрації, а саме з 21.11.2014 позивач був позбавлений можливості виконувати свої обов'язки за контргарантією та, відповідно, не міг надавати відповідачу послуги за цією контргарантією.

Позивачем відповідно до позовної заяви заявлено вимоги стягнення з відповідача комісій за надання та обслуговування контргарантії та за прийняття зобов'язань по контргарантії в період з 28.11.2014 по 01.07.2015. Проте суд не може дійти достовірного висновку про надання послуг враховуючи що 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк".

Як зазначалось сторонами, 19.03.2015 на підставі Постанови Правління Національного банку України № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" строком з 20.03.2015 по 19.03.2016.

Відповідно до частини 5 ст 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 8 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Проте позивачем не надано доказів про включення вимог банку Bank of Algeria до реєстру вимог кредиторів .

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволені позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 02.09.2015.

Суддя Л..В. Прокопенко