Ухвала суду № 49608086, 20.05.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13948/15-ц

Провадження № 2/761/5863/2015

У Х В А Л А

20 травня 2015 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Рибак М.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про зняття арешту з майна.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви має бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить зняти арешт на заборону відчуження зі всього належного йому нерухомого майна, виключити усе належне ОСОБА_1 нерухоме майно з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна.

При цьому, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 121, 80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду, немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, 243 грн. 60 коп.

Разом із тим, згідно розяснень, які містяться в п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Враховуючи викладене, позивач зобовязаний сплатити судовий збір окремо з кожної своєї позовної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119-121, 209, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Розяснити, що в разі невиконання вимог зазначеної ухвали, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва лише в частині визначення розміру судових витрат через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом пяти днів з дня її винесення, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ М.А. РИБАК