Ухвала суду № 49605430, 10.01.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-1035/14

760/28457/13-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 січня 2014 року м. Київ

Суддя Соломянського районного суду м. Києва Г.О. Козленко, розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобовязання, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Соломянського районного суду м. Києва із зазначеним позовом до ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1232000 грн. яка ним не повернута №% річних від простроченої суми в розмірі 110880 грн, а також проценти за користування грішми на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 281903 грн. Всього стягнути 1624711 грн, що еквівалентно 203088 доларів США.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою ст.4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ передбачена ст.15 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Тому суд зобов'язаний встановити наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.119, 120 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У прохальній частині позивачем заявлена одна позовна вимога.

Відповідно, у позовній заяві повинно бути викладено по вказаній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовую цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позовні вимоги не мають чіткого визначення взагалі та відповідно норм чинного законодавства.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин, підстави також необхідні для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

В порушення ст.119 ЦПК України позивач не зазначив ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Позивачем не визначено конкретного предмету та підстав позову, оскільки останній одночасно посилається на заборгованість у гривні та на заборгованість у доларах США, не обґрунтовуючи її нормами чинного законодавства.

Тому позивачу необхідно конкретизувати свої позовні вимоги щодо предмету, підстав та нормативно-правового обґрунтування позову.

Позивач просить суд всього стягнути на його користь 1624711 грн, при цьому зазначає, «що еквівалентно 203088 доларів США». Також не вказує станом на яку дату, ця сума є еквівалентом. Тому позивачу слід обґрунтувати свою позицію в контексті наявності боргу в доларах США з розрахунками по позову та переведенням гривні в долар та навпаки.

Позивачу слід конкретизувати позовні вимоги зазначивши, яка грошова одиниця підлягає стягненню (оскільки розписки додані до матеріалів, свідчать про борг в доларах США), документально підтвердити офіційний курс НБУ станом на день подачі позову та чітко зазначити з яких правовідносин випливають вказані вимоги. З урахуванням вищевикладеного надати окремо відповідний розрахунок за по перерахунку гривні в долари США чи навпаки; розрахунок по 3% річних; розрахунок процентів від суми позики на рівні облікової ставки НБУ.

При цьому позовна заява не містить викладу обставин із зазначенням у чому виражаються дії відповідача, які конкретно неправомірні дії він вчиняє, в який спосіб вони вчиняються, в чому полягають порушення прав позивача та не зазначено якими доказами це підтверджується. Оскільки матеріали позову не містять обґрунтованого порушення права позивача, відсутні підтвердження вимог до відповідача про повернення коштів.

Також з матеріалів позовної заяви не вбачається належним чином проведеного досудового врегулювання спору, оскільки до матеріалів справи не надано доказів щодо отримання відповідачем будь-якої вимоги по повернення боргу. Таким чином, позивачу необхідно надати до суду належним чином підтверджені докази досудового врегулювання спору з відповідачем за сумою стягнення в розмірі 154000 доларів США.

Зазначені недоліки не дають можливості суду підготувати та розглянути заяву в суді першої інстанції.

Згідно ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог ст.119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст.119-121, 208, 209 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобовязання залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О.Козленко