Рішення № 49601778, 25.08.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/1569/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1622/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,

суддів - Карпусь С.А., Матковської Л.О.,

при секретарі - Бондарі О.В.,

з участю: ОСОБА_1 та

його представника - ОСОБА_2

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приворотської сільської ради Кам'янець-Подільського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а:

26 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. В його обґрунтування зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_6 Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить: домоволодіння, що знаходиться у с. Адамівка Кам'янець-Подільського району, право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського кооперативу «Прогрес», розміром 1,79 га, та майновий пай.

Інших спадкоємців, крім нього, немає. Строк для прийняття спадщини закінчився 19 березня 2005 року.

Своє право на спадщину протягом зазначеного строку він не реалізував. Так, у перші декілька місяців після смерті спадкодавця займався процесом поховання та іншими питаннями, пов'язаними з цим. Пізніше, щільний робочий графік завадив звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

3 лютого 2015 року звернувся до приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Кахній Л.І. для оформлення права на спадщину. Проте, отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

А тому, просив суд визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

________________

Доповідач у першій інстанції Бондар О.О. Провадження № 22-ц/792/1622/15

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія № 39

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Адамівка Кам'янець-Подільського району.

Непогоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Рішення вважає незаконним, таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що оскаржуване рішення порушує його права та інтереси, як спадкоємця. Так, спадкодавець ОСОБА_6 є матір'ю апелянта та за життя склала заповіт на його користь.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не з'ясував питання щодо наявності інших спадкоємців після смерті останньої. Вважає, що під час розгляду даної справи суд повинен був залучити його до участі у справі в якості співвідповідача.

Крім того, розгляд справи відбувся у відсутності сторін, зокрема відповідача у справі - Приворотської сільської ради, яка посвідчувала зазначений заповіт.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу з мотивів, які в ній зазначені.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Позивач пояснив, що фактично після смерті його бабусі ОСОБА_6 прийняла спадщину його мати ОСОБА_11, яка за нею доглядала та постійно з нею проживала, в тому числі, і на час її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати померла. Коли ж звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, то з'ясувалось, що за життя вона не оформила на себе спадщину після смерті бабусі. Власником будинку залишилась остання. А тому, змушений був звертатись до суду з заявою про продовження строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі. Про існування заповіту не знав, оскільки і бабуся за життя, і мати говорили, що будинок належить останній. Апелянт же, маючи заповіт на будинковолодіння, складений ще бабусею 1 березня 1994 року, не повідомляв ні його, ні матір про його існування та з 2004 року без будь-яких поважних причин не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. За життя ж бабусі, ОСОБА_3 не доглядав її, не провідував, під час рідких зустрічей лише ображав та влаштовував скандали.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення про задоволення позову, зазначив, що причина пропуску строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини є поважною, при цьому не вказав, яка саме причина є поважною.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 була власником домоволодіння АДРЕСА_1, земельної частки-паю та майнового паю. ІНФОРМАЦІЯ_1 остання померла в с. Адамівка Кам'янець-Подільського району (а.с. 7). ОСОБА_1 є її внуком (а.с. 4 - 6, 8, 9). Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась. Позивач до цього часу не звертався до нотаріальної контори з заявою про її прийняття. Подав до суду позов, в якому просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі, посилаючись на такі поважні причини його пропуску як зайнятість на роботі та незнання про існування в неї земельного та майнового паїв.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

У ч. 6 п. 24 пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, вимоги закону, наявні у справі докази, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував поважні причини пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини після бабусі. Натомість, зайнятість на роботі не пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Що стосується незнання ним про існування спадкового майна, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України в даному випадку, як зазначено вище, не може бути застосоване.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права. У зв'язку з цим, воно підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у позові.

Одночасно з цим, на виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України позивачу, з урахуванням його пояснень, слід роз'яснити, що він має право обрати інший, передбачений ст. 16 ЦК України, спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове. У задовленні позову ОСОБА_1 до Приворотської сільської ради Кам'янець-Подільського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова