Рішення № 49600296, 12.08.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13079/14-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

12 серпня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Власюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про стягнення матеріальної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.01.2013 року, близько 12 год. 00 хв. по а/д Миколаївка-Київ-Чоп трапилась ДТП за участю транспортного засобу «Hyundai», ДНЗ НОМЕР_3 під керуванням відповідача - ОСОБА_1 та транспортного засобу «Chery», ДНЗ НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Зазначає, що відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.01.2013 року вищезазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_1

Вказує, що 08.04.2012 року між ПАТ «СК «Країна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем «Chery», ДНЗ НОМЕР_2.

Крім того, вказує, що оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chery», ДНЗ НОМЕР_2 було визначено на підставі Акту огляду транспортного засобу від 14.01.2013 року та рахунку №ЕС-00000000000000100 від 15.01.2013 року становив 8 143,60 гривень, відповідно до платіжного доручення №176 дід 31.01.2013 pоку, ПАТ «Страхова компанія «Країна» здійснила ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування.

В зв'язку з вищевикладеним, оскільки відповідно до підпункту 38.1.1. ґ) ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1 статті 33 цього Закону, змушений був звернутись до суду з вищезазначеним позовом та просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задоволити з підстав, викладених в ньому.

Відповідач в судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, однак подав до суду свої заперечення, у яких позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити повністю, оскільки він необґрунтований та безпідставно заявлений, а тому суд вважає за можливе розглядати справу в порядку ст. 224 ЦПК України, тобто на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням думки представника позивача, яка не заперечувала проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, однак причини неявки суду не повідомив, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу у його відсутності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з постанови Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2013 року (а.с.22) відповідач 13.01.2013 року близько 12 год.00 хв. керуючи автомобілем «Hyundai», ДНЗ НОМЕР_3, по а/д Миколаївка-Київ-Чоп не врахував не врахував дорожню обстановку та стан крайньої проїзної частини, не дотримався безпечного бокового інтервалу правого краю проїзної частини та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Chery», ДНЗ НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вищезазначена ДТП сталась з вини відповідача, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2013 року (а.с.27), згідно якої відповідач визнаний винним у вчиненні зазначеної ДТП та на нього накладено адміністративне стягнення.

Крім того, слід зазначити, що внаслідок вищезазначеної ДТП вищезазначеним автомобілям були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області (а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2012 року між ПАТ «СК «Країна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем «Chery», ДНЗ НОМЕР_2 (а.с.5-15)

У зв'язку з вищевикладеним, 16.01.2013 року ОСОБА_2, як власник вищезазначеного автомобіля відповідно до посвідчення водія (а.с.16), свідоцтва про реєстрацію права транспортного засобу (а.с.16), звернувся до позивача із заявою про настання страхового та виплату страхового відшкодування (а.с.19, 20).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прийнято рішення про визнання вищезазначеної ДТП страховим випадком та виплату на підставі страхового акту №99-94/26577/2.1.5.1. (а.с.28) страхового відшкодування у розмірі 8 143,60 гривень, що підтверджується платіжним доручення №176 від 31.01.2013 року (а.с.29).

Крім того, слід зазначити, що оскільки ОСОБА_2 - власнику автомобіля «Chery», ДНЗ НОМЕР_2 позивачем було виплачено страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №176 від 31.01.2013 року 23.04.2014 року товариство звернулось до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу (а.с.30-31).

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач отримав право вимоги на таке відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє доведення в ході судового розгляду, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 243 гривні 60 копійок (а.с.1).

На підставі викладеного та керуючись Закону України "Про страхування", Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про стягнення матеріальної шкоди - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (юридична адреса: 04176, вул.Електриків,29-А, м.Київ, код ЄДРПОУ 20842474, р/р 26504799999867 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» в м.Києві, МФО: 380838) матеріальну шкоду у розмірі 8 143 (вісім тисяч сто сорок три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (юридична адреса: 04176, вул.Електриків,29-А, м.Київ, код ЄДРПОУ 20842474, р/р 26504799999867 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» в м.Києві, МФО: 380838) судовий збір в розмірі 243 гривні (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С. М. Богінкевич