Рішення № 49599287, 26.08.2015, Оболонський районний суд міста Києва

26.08.2015 Справа № 756/5090/15-ц

Унікальний номер 756/5090/15-ц

Справа № 2/756/3298/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Богдан О.О.

при секретарі Верес Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві сраву за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

у квітні 2015 року позивачка звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» (далі ПрАТ «УОСК»). В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15.05.2014 року приблизно о 8 год. 30 хв. на перехресті вул. Лайоша Гавро та Приозерної м. Києва сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобілів «Москвич-2140», д.р.н.НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2та «Фольксваген Тігуан», д.р.н.НОМЕР_3, який належить позивачу на праві приватної власності.

Вказана ДТП сталаясь з вини водія ОСОБА_2, якого було визнано виним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП позивачу, як власнику автомобіля, було завдано майнову шкоду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Москвич 2140» була застрахована відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспотрних засобів» поліс №АС/6108362 та страховиком є ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

16.05.2014 року ОСОБА_4 особисто страховій компанії відповідача надано відповідний пакет документів та оформлено заяву про ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування. Документи були прийняті представником страхової компанії та зареєстровано,також надано інформацію, що у найближчий час, по отриманню телефонного дзвінка від експерта відповідача, необхідно буде надати пошкоджений автомобіль для проведення оцінки пошкоджень.

Автомобіль позивача був придбаний 31.08.2011 року у офіційного дилера - ТОВ «Автосоюз» за договором купівлі-продажу автомбіля №362675 та перебував на гарантії. Відповідно до п.5.3.1 додатку до цього договору гарантійні зобов»язання припиняються у випадку, якщо будь-які ремонтні роботи виконуються не дилерським підприємством. Про це було повідомлено експерту.

23.05.2014 року на СТО Автосоюз за присутності експерта відповідача було проведено огляд пошкоджень ТЗ «Фольксваген Тігуан», за результатами якого експерту та ОСОБА_4 спеціалістом СТО було надано рахунок №123001341 від 24.05.2014 року на сумму 17074,70 грн.

Оскільки жодного офіційного повідомлення про рух по справі про виплату страхового відшкодування позивачу не надходило, 29.09.2014 року позивачка письмово звернулася до страхової компанії з листом, в якому вказала про закінчення 90-денного строку на здійснення виплати страхового відшкодування та клопотала про надання їй копій усіх документів по страховіій справі. Лист отриманий страховою компанією 29.09.2014 року.

Майже через 2 місяці від страхової компанії надійшов лист про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 12892,71. Франшиза по страховому полісу АС/6108362 становить 1000,00 грн. Цим же листом позивачу гарантовано виконання АТ «УОСК», як страховиком, взятих на себе зобов»язань в повному обсязі щодо виплати страхового відшкодування найближчим часом.

14.11.2014 року вона також звернулась до АТ «УОСК» з проханням надати копію заяви про страхове відшкодування та просила уточнити дату прийняття рішення про виплату мені страхового відшкодування та надати копії документів, на підставі яких було проведено розрахунок розміру такого відшкодування. Вказане звернення залишилося без відповіді.

12.12.2014 року в черговий раз позивачка звернулася письмово до відповідача, однак і на це звернення відповіді не отримала.

Позаяк автомобіль позивачки потребував ремонту, а також у зв»язку з високим ризиком подальшого пошкодження частин транспортного засобу у зв»язку з несприятливими погодними умовами (зимовий період), позивачкою було прийнято рішення про ремонт автомобіля.

Ремонтні роботи були проведені спеціалістами дилерської організації - СТО Автосоюз. Вартість проведенного ремонту складала 17106,20 грн., які були витрачені позивачкою 06.01.2015 року.

Станом на дату подачі позову АТ «УОСК» не виконав свої зобов»язання, тому позивачка була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підставі ст.ст. 1166, 1188, 979, 988 ЦК України, ст.ст. 6, 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.36.2 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивачка заявила позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь суми франшизи в розмірі 1000 грн., та стягнення з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» суми страхового відшкодування на завдані матеріальні збитки у розмірі 16106, 20 грн. та пені у розмірі 5696,30 грн., інфляційні нарахування - 8956,66,три проценти річних - 393,17 грн та суми судового збору.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.08.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишено без розгляду.

В судове засідання позивачка не з»явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов частково, посилаючись на наявність звіту експерта про суму завданої шкоди 12892,37 грн., яку не заперечував стягнути та пеню за несвоєчасне виконання 4559,66 грн. Також вважає за неможливе стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, оскільки не вважає правовідносини сторін договірними.

ОСОБА_2 в судове засдання не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідломлений належним чином.Суд вважає можливим розгляд справи у його відстуності.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 13.06.2014 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідльності за ст. 124 КУпАП. Постановою встановлено, що 15.05.2014року приблизно о 8 год. 30 хв. на перехресті вул. Лайоша Гавро та Приозерної м. Києва сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобілів «Москвич-2140», д.р.н.НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2та «Фольксваген Тігуан»,д.р.н.НОМЕР_3,який належить позивачці на праві приватної власності.

Право власності ОСОБА_1 на автомобіль «Фольксваген Тігуан»,д.р.н.НОМЕР_3 підтверджується договором №362675 від 31.08.2011 року укладеним між нею та ТОВ Автосоюз. Цим же договором передбачено ряд дилерських підприємств, які здійснюють гарантійний ремонт автомобіля.

Відповідач не заперечує, що позивачем вчинено всі дії щодо оформлення страхового випадку у ПрАТ «УОСК», де застрахована відповідальність винного учасника ДТП ОСОБА_2 відповідно до поліса №АС/6108362 від 19.07.2014 року - складено відповідну заяву, подані документи, також представник відповідача не заперечує проти того, що з вини відповідача відбулась затримка у виконанні виплати відшкодування.

Представником відповідача надано суду копію звіту №2602 від 06.072014 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 13892,71 грн. При цьому представник відповідача підтвердив, що позивачці про даний висновок відповідач не повідомляв, а лише 14.11.2014 був надісланий лист про прийняте рішення страхової компанії про виплату страхового відшкодування в розмірір 12892,71 грн.

На день розгляду справи по суті страхове відшкодування ОСОБА_1 відповідачем не виплачено, хоча своїм листом від 14.11.2014 року відповідач гарантував виконання страховиком взятих на себе зобов»язань в повному обсязі щодо виплати страхового відшкодування найближчим часом.

Крім того, відповідачем проігноровано звернення ОСОБА_1 від 12.12.2014 року (а.с.21) про надання їй інформації щодо підстав нарахування страхової виплати в розмірі 12 892,71 грн.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що саме грубе порушення страховиком своїх зобов»язань призвело до того, що ОСОБА_1 була вимушена самостійно ремонтувати автомобіль та сплатила у зв»язку з цим ТОВ «Автосоюз» 17106,20 грн., що підтверджується відповідними документами - нарядом замовлення та квитанцією про сплату від 06.01.2015 року (а.с.22-25).

Суд вважає необгрунтованим та безпідставним мотивування заперечення відповідача тим, що позивачка повинна була чекати відшкодування або самостійно провести експертизу вартості завданого збитку. Таке посилання порушує права позивача щодо отримання відшкодування та порушує принцип обов»язкового страхування цивільної відповідальності визначений спеціальним законом України, що гарантує внаслідок сплати страхувальником внесків до страховика забезпечити належне відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивліьно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю та або майну потерпілого.

За ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України страховик зобов»язаний у разі настанння страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

За ст. 36.2 Закону «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкордування з соосбою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш 90 днів з дня отриманння заяви про страхове відшкодування зобов»язаний у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

За вимогою ст. 36.5 зазначеного вище Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Ст. 12 Закону передбачено, що страхова виплата зменшується на суму франшизи - 1000 грн.

Заява про відшкодування подана позивачкою 27.06.2014 року, тобто не пізніше 26.09.2014 року відповідач повинен був виконати свої зобов»язання. Прострочення по виплаті складає 297 днів.

Сума заборгованості за виключенням франшизи складає 16106,20 грн. Пеня відповідно 5696,30 грн. (розрахунок а.с.63). Крім того, за неналежне виконання зобов»язань відповідно до ст. 526, 625 ЦК України з відповідача підлягшає стягненню інфляційна складова боргу - 8956,66 грн. та три проценти річних - 393,17 грн.

Суд вважає помилковим посилання представника відповідача на існування між позивачем та страховиком деліктних правовідносин.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 311,52 грн.

На підставі вищевикладеного, оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові до кази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а права позивачки судовому захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625, 979, 988, 1167, 118 ЦК України, 6, 22,36.2 Закону «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товарситва «Українська охоронно-страхова компанія» ( 03056 м.Київ, вул. Борщагівська, 145, ЄДРПОУ 23734213) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму страхового відшкодування за завдану матеріальну шкоду у розмірі 16106 (шістнадцяти тисяч ста шести) гривень 20 коп, пеню у розмірі 5696 (п»яти тисяч шістсот дев»яноста шести) гривень 30 коп., інфляційні нарахування у розмірі 8965 (восьми тисяч дев»ятсот п»ятидесяти шести) гривень 66 коп., три проценти річних - 393 грн.17 коп., а всього 31152 (тридцять одну тисячу сто п»ятдесят дві) гривні 33 коп..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» ( 03056 м.Київ, вул. Борщагівська, 145, ЄДРПОУ 23734213) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати в розмірі судового збору в сумі 311,52 грн.

Апеляційну скаргу може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя О.О. Богдан