Ухвала суду № 49598684, 25.08.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15168/15-ц

У х в а л а

"25" серпня 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дарницької районної державної адміністрації м. Києва, треті особи: Дніпровська районна державна адміністрація м. Києва, Сьома київська державна нотаріальна контора, Десята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсним спірного заповіту, відновлення чинності попереднього заповіту, усунення від права на спадкування, поновлення права на додаткову житлову площу та відшкодування майнової і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2, Дарницької районної державної адміністрації м. Києва, в які просить суд: визнати недійсною додруківку в Свідоцтві про право власності на житло; зобовязати Дніпровську районну державну адміністрацію виключити зі Свідоцтва про право власності на житло додруківку; поновити у Свідоцтва про право власності на житло право позивача на додаткову житлову площу; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від померлої матері ОСОБА_4 ОСОБА_5; визнати недійсним Договір дарування 1/3 частки квартири, посвідчений 16.11.2007р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за №7084; визнати недійсним Договір про поділ гаражного боксу, що є спільною сумісною власністю, з одночасним даруванням частини гаражного боксу співвласником; визнати недійсним заповіт ОСОБА_6, посвідчений 03.08.2000р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 і зареєстрованим в реєстрі за №7011; усунути ОСОБА_2 від права спадкування; відновити чинність заповіту ОСОБА_6, посвідченого державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори ОСОБА_7 18.09.1997р. та зареєстрованого в реєстрі за №2у-3638; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача відшкодував майнової шкоди в розмірі 2157,60грн. та моральну шкоду в розмірі 64000,00грн. Позовна заява також містить інші вимоги, які по суті не є позовними вимогами.

За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог пунктів ч. 2 та ч.4 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити серед іншого: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

В розясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, для визначення предмета доказування по даній справі.

Подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Однією з третіх осіб у позові зазначений приватний нотаріус ОСОБА_3, проте не вказано нотаріальний округ, що свідчить про неповне зазначення найменування третьої особи.

В порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позовній заяві вимоги позову є неконкретизованими: не зазначено, яку додруківку та в якому саме Свідоцтві про право власності на житло позивач просить визнати недійсною; не зазначено, зобовязати Дніпровську районну державну адміністрацію виключити з якого Свідоцтва про право власності на житло і яку додруківку; не зазначено щодо якого Свідоцтва про право власності на житло позивач просить поновити право позивача на додаткову площу та яким чином поновити; не зазначено яке саме Свідоцтво про право на спадщину позивач просить визнати недійсним; не зазначено, який саме Договір про поділ гаражного боксу позивач просить визнати недійсним (дата укладення договору).

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Так, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2157,60грн., яка як убачається зі змісту позовної заяви, складається з витрат, повязаних із виготовленням примірників позовної заяви і додатків до неї, а також сплаченого позивачем судового збору в сумі 243,60грн., які по суті не є майновою шкодою, а є витратами по роздруківці позову та додатків до нього та витратами по сплаті судового збору. Отже позовна заява не містить обґрунтування вимог позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

Також в позовній заяві зазначені численні правові підстави (статті ЦК) щодо визнання правочинів недійсними, однак не конкретизовано, з яких саме правових підстав позивач просить визнати недійсним кожен оспорюваний ним правочин.

Більше того, обґрунтування в позовній заяви викладено у спосіб посилання на додатки, замість зазначення назв документів, про які викладаються обставини, що ускладнює сприйняття тексту позовної заяви викладення обставин по обґрунтуванню позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Згідно розяснень, викладених у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009р., позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Оскільки в позовній заяві не конкретизовано, яке саме Свідоцтво про право на спадщину за законом щодо якого майна, позивач просить визнати недійсним, з позову не вбачається необхідності та/або можливості обєднання в даному позові всіх викладених у ньому вимог.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в сумі 243,60грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2015р. становить 1218,00 грн.

Згідно розяснень, які містяться в п. 12, 13 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у випадках обєднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, ураховуючи, що предмет спору становлять вимоги як майнового так і майнового характеру, сплачений при подачі позову судовий збір не відповідає вимогам закону.

У відповідності до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви надати в письмовому вигляді позовну заяву із викладом обставин щодо порушення прав позивача та змісту позовних вимог у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача та у спосіб передбачений законом, враховуючи також положення ст. 118 ЦПК України. Та долучити документ (документи), що підтверджують сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», за кожною самостійною вимогою позову як майнового (в разі наявності), та і немайнового характеру.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дарницької районної державної адміністрації м. Києва, треті особи: Дніпровська районна державна адміністрація м. Києва, Сьома київська державна нотаріальна контора, Десята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсним спірного заповіту, відновлення чинності попереднього заповіту, усунення від права на спадкування, поновлення права на додаткову житлову площу та відшкодування майнової і моральної шкоди залишити без руху та запропонувати позивачу в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: