Рішення № 49597611, 01.09.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Заводян К.І., Чупікової В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою представника ТОВ «Кредитні ініціативи» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 травня 2015 року-

В С Т А Н О В И Л А :

Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовував слідуючими обставинами.

23.06.2006р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1635, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 89400дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 24.06.2006р. між банком та ОСОБА_5, ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, відповідно до якого банк отримав в іпотеку майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1

04.10.2006р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк

22-ц/1794/990/ 2015 р. Головуючий у 1 інстанції Мізюк В.М.

Категорія 19/27 доповідач Перепелюк І.Б.

та ОСОБА_7 уклали іпотечний договір, згідно якого банку передано в іпотеку майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2

13.07.2007р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та банком був укладений іпотечний договір, згідно якого банк отримав в іпотеку майно, а саме квартиру АДРЕСА_3

17.12.2012р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТзОВ «Кредитні ініціативи» уклали договір відступлення прав вимоги, згідно якого банком було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 1635 від 23.06.2006р.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у зв'язку з чим, станом на 31.05.2013р. виникла заборгованість в сумі 973171,09грн., а саме: за кредитом- 641273,04грн., по відсоткам - 303514,83грн., по комісії - 17243,70грн., пеня - 11139, 52грн.

Позивач просив в рахунок погашення вищевказаної заборгованості за кредитним договором № 1635 від 23.06.2006р. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 однокімнатну квартиру АДРЕСА_4; житловий будинок за адресою АДРЕСА_2

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28.05.2015р. в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати, задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення - скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження доводів, викладених в позовній заяві.

Такий висновок суду є помилковим.

Суд першої інстанції, в порушення норм процесуального та матеріального права, не встановив обставини справи, не дослідив представлені сторонами докази, не дав їм належної оцінки, безпідставно та не мотивовано відмовив в задоволенні позовних вимог. Крім того, в порушення норм процесуального права, встановивши, що відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 померли ще до звернення позивача із позовом до суду, не вирішив зазначеного питання згідно вимог закону. Допущені судом першої інстанції порущення, відповідно до п.п.1 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Колегією суддів встановлено наступне.

23.06.2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1635, відповідно до якого, банк надав відповідачу кредит в сумі 89400дол. США строком до 15.06.2026р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 24.06.2006р. банк та ОСОБА_5, ОСОБА_6 уклали іпотечний договір, відповідно до якого банк отримав в іпотеку майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1

04.10.2006р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_7 уклали іпотечний договір, згідно якого банку передали в іпотеку майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2

13.07.2007р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та банком був укладений іпотечний договір, згідно якого банк отримав в іпотеку майно, а саме квартиру АДРЕСА_3

17.12.2012р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТзОВ «Кредитні ініціативи» уклали договір відступлення прав вимоги, згідно якого банком було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 1635 від 23.06.2006р.

Відповідно до п.2.2 даного договору, новий кредитор набув усі права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення

Таким чином, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №1635 від 23.06.2006р.

17.12.2012р. ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ ««Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» уклали Договір про передачу прав за договором забезпечення, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набув всіх прав за договорами забезпечення, в тому числі і за договором іпотеки від 24.06.2006р., укладеним між ПАТ «АКПІБ» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, договором іпотеки від 04.10.2006р., укладеним між ПАТ «АКПІБ» та ОСОБА_7 та договором іпотеки від 13.07.2007р., укладеним банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Внаслідок укладення цих договорів відбулась заміна кредитора, ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу кредитора-стягувача за кредитним договором та договором іпотеки. Зазначене підтверджується Витягом з Реєстру позичальників (додаток № 1) до договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012р., укладеного між ПАТ «АКПІБ» та ТОВ «Кредитні ініціативи».

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим, станом на 31.05.2013р., виникла заборгованість в сумі 973171,09грн., а саме: за кредитом- 641273,04грн., по відсоткам - 303514,83грн., по комісії - 17243,70грн., пеня - 11139, 52грн.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

В матеріалах справи містяться копії повідомлення відповідачів про відступлення ТзОВ «Кредитні ініціативи» права грошової вимоги від 15.07.2013р. та повідомлення про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки, а також докази направлення повідомлення поштою.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» положення ч. 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 37 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1,3 ст.24 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведене інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Укладені з участю ТОВ «Кредитні ініціативи» договори про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечними договорами на час розгляду справи є чинними.

Згідно положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

Частиною 5 ст. 5 Закону визначено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідач ОСОБА_1 не погасив заборгованість по кредитному договору ні перед банком, ні перед позивачем, якому перейшло право вимоги за кредитним договором та за договорами іпотеки.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 3.1.9. договору іпотеки іпотекодержатель має право в разі порушення позичальником та/або іпотекодавцем умов зобов'язань звернути стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання по кредитному договору не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у зв'язку з чим, станом на 31.05.2013р. виникла заборгованість в сумі 973171,09грн., а саме: за кредитом- 641273,04грн., по відсоткам - 303514,83грн., по комісії - 17243,70грн., пеня - 11139,52грн., є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

07 червня 2014 року набув чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

Відповідно пункту 1 статті 1 вищевказаного Закону протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Згідно статті 4 Закону він набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Враховуючи предмет спору, для всебічного, повного та об»єктивного розгляду справи, на запит суду, була отримана інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідачів. З якої встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09.02.1995р., виданого органом приватизації виконкому Кіцманської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 08.02.1995р. за № 72/2, та рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області по справі № 2-740/2007 від 28.05.2007р. щодо визнання права власності на самочинно збудовану прибудову літ. А-1 до квартири АДРЕСА_3 зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.06.2007р. вбачається, що власниками іпотечного майна - квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Загальна площа квартири переданої в іпотеку становить 118,60кв.м.

В іпотечному договорі від 13.07.2007р. сторони узгодили, що вартість предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_3 становить 468190грн.

Встановлено, що зазначена квартира використовується як місце постійного проживання майнового поручителя ОСОБА_3 і іншого нерухомого житлового майна, на відміну від ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 у його власності немає.

Таким чином, вищевказане майно виступає як забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитом, наданого йому кредитною установою в іноземній валюті, вказана квартира використовуються як місце постійного проживання поручителя, загальна площа квартири не перевищує 140 кв.м., тому є всі підстави для застосування положень п.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

Згідно частини 1 статті 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи вищенаведене, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає зверненню до виконання після закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII».

Колегія суддів вважає, що підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 який був переданий в іпотеку на підставі іпотечного договору від 04.10.2006р. укладеного між АКПІ банк та ОСОБА_7 не вбачається. З інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно ОСОБА_7 відсутні відомості на підтвердження того, що вона є власником зазначеного будинку. Отже, в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Як вбачається із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00012725834 від 10.09.2013р.та Повного витягу № 00012725785 від 10.09.2013р., ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1., а ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Отже, позов пред»явлено до померлих осіб.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Пунктом 1 ч.1 ст.205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 37 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Таким чином, оскільки позивач 22.08.2013р. звернувся з позовом до осіб, які на момент подачі позову померли, провадження в частині позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки - закрити.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 205, ст. 307, п.п.1 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 травня 2015 року скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1635 від 23.06.2006р. у розмірі 973171,09грн., а саме: за кредитом- 641273,04грн., по відсоткам - 303514,83грн., по комісії - 17243,70грн., пеня - 11139,52грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 118,60 кв. м, в тому числі житловою площею 66,40 кв. м., яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.02.1995р., виданого органом приватизації виконкому Кіцманської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 08.02.1995р. за №72/2, та рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області по справі № 2-740/2007 від 28.05.2007р. щодо визнання права власності на самочинно зведену прибудову літ. А-1 до квартири АДРЕСА_3 зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.06.2007р. шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною 468190грн. згідно договору іпотеки від 13 липня 2007 року.

В задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає зверненню до виконання після закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

Провадження в частині позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 закрити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :