увійти
УКР
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 року Справа № 2а-4255/09/2370
08 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі - Музиченко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом, управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансової санкції та пені,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 246 грн. 39 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансової санкції та пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 зобов'язаний вчасно подавати розрахунок сум страхових внесків та в повному обсязі здійснювати сплату цих внесків. Відповідач свій обов'язок не виконував належним чином, внаслідок чого до нього було застосовано фінансові санкції та пеня на загальну суму 246 грн. 39 коп.
До судового розгляду надійшла заява від управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився та не направив представника, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 26.11.2002р. Звенигородською районною державною адміністрацією, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АГ НОМЕР_1 від 25.09.2009 року.
Згідно узгодженого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем за травень 2009 року нараховано страхові внески в сумі 440 грн., строки сплати яких настали відповідно 20 числа наступного за вказаним в розрахунку місяця. Зобов'язання по сплаті страхових внесків відповідач виконав частково, сплативши 384 грн. страхових внесків. Таким чином борг відповідача до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області зі сплати страхових внесків становить 56 грн.
Крім того за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV до відповідача застосовано фінансову санкцію та нараховано пеню, про що винесено рішення № 252 від 22.04.2009 року на суму 190 грн. 39 коп., з яких: 170 грн. 53 коп. - штрафні санкції та 19 грн. 86 коп. - пеня. Відповідач одержав вказане рішення 29.04.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення.
Позивач згідно ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV за формою та у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф-395 від 02.07.2009 року, яка була одержана останнім 08.07.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення № 267905.
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Статтею першою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
З огляду на викладені вище норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до частин четвертої та шостої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, базовим звітним періодом є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Згідно пункту другого статті другої Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України;
Судом встановлено, що відповідач не сплатив страхові внески за травень 2009 року у повному обсязі.
Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Частиною дев'ятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
У зв'язку з затримкою платежів до Пенсійного фонду, рішенням від 22.04.2009 року № 252 відповідачу нараховано штрафні санкції та пеня.
Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в них суми штрафу та пені не сплатив.
За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України в Звенигродському районі Черкаської області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. С.Терещенко, 28, р/р 25602301357 в Черкаському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 354507, код ЄДРПОУ 21366484) борг по страхових внесках на суму 56 грн., борг по фінансовій санкції в сумі 170 грн. 53 коп., та по пені в сумі 19 грн. 86 коп., усього на загальну суму - 246 (двісті сорок шість гривень) 39 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
