Рішення № 49593640, 31.07.2015, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/931/15-ц

Провадження № 2/653/485/15

РІШЕННЯ

іменем України

Заочне

31.07.2015

Генічеський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Хоменко В. Г.

при секретарі Тимашовій Т.А.

за участю:

представника органу опіки та піклування

Рівненської сільської ради ОСОБА_1

служби у справах дітей Генічеської РДА ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Рівненської сільської ради Генічеського району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що він народився 19.01.2000 року в с. Володимирівка, Генічеського району. Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які на той час перебували у зареєстрованому шлюбі. В жовтні 2005 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання шлюбу його батько ОСОБА_4 з ним та матірю не проживав. 01.10.2014 року його мати ОСОБА_3 померла. На даний час він проживає зі своєю бабусею ОСОБА_5 в с. Рівне, Генічеського району, Херсонської області. На даний час йому виповнилось п'ятнадцять років. Протягом останніх десяти років він свого батька жодного разу не бачив, останній своїх батьківських обовязків щодо його виховання, піклування про його здоровя, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також щодо його матеріального утримання до настання віку повноліття не виконує і фактично ухиляється від їх виконання. Вважає, що відповідач неналежно виконує свої батьківські обовязки та просить постановити рішення про позбавлення його батьківських прав відносно себе, а також просить стягнути з ОСОБА_4 аліменти, на його утримання в розмірі 1000 грн., щомісячно, оскільки вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача не звільняє його від обовязку утримувати свою дитину, та надавати матеріальну допомогу.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав викладених у позові, просив позов задовольнити в повному обсязі. Одночасно надав суду заяву про встановлення над ним опіки та призначення його піклувальником бабусю ОСОБА_5

Відповідач до судового засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до положень ч.9 ст.74 ЦПК України

Представник органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Рівненської сільської ради Генічеського району в судовому засідання проти вимог позову не заперечував.

Ухвалою суду від 02.07.2015 року для часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено службу у справах дітей Генічеської РДА.

Представник служби у справах дітей Генічеської РДА в судовому засіданні проти задоволення вимог позивача не заперечував, також не заперечував проти призначення ОСОБА_5 піклувальником неповнолітнього позивача ОСОБА_3

У зв'язку з зазначеним, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача постановити заочне рішення, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні правовідносини.

Згідно ч.1 ст. 18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Згідно ст.. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивача серії 1-КГ № 080552 від 15.03.2000 року, виданого рівненською сільською радою Генічеського районну, Херсонської області, ОСОБА_6 є матірю неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком позивача є відповідач у справі ОСОБА_4.

На час звернення до суду неповнолітньому ОСОБА_3 виповнилось 14 років.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-КГ № 005322, виданого в 2005 році відділом реєстрації актів цивільного стану Генічеського районного управління юстиції Херсонської області, ОСОБА_6 розірвала шлюб із ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 19.10.2005року зроблено запис №193, після розірвання шлюбу матері позивача визначено прізвище ОСОБА_4.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії 1-КГ №184642 від 06.10.2014 року, ОСОБА_6 померла 01 жовтня 2014 року, про що в книзі реєстрації актів про смерті зроблено запис №19.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сімї (а.с.6-7), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із бабусею ОСОБА_5 в її будинку за адресою вул. Леніна, 72, с. рівне, Генічеського району. Будинок має пічне опалення. ОСОБА_3 навчається в 9 класі, в будинку для нього створені сприятливі умови, має окрему кімнату, матеріальне забезпечення ОСОБА_3 здійснюється за рахунок пенсії його бабусі ОСОБА_7 Батько ОСОБА_4 матеріально своєму сину ОСОБА_3, з моменту його розлучення з ОСОБА_3, не допомагає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив той факт, що позивач ОСОБА_3 на даний час проживає зі своєю бабусею ОСОБА_5, знаходиться на її повному утриманні, завжди охайно вдягнутий, ввічливий, постійно допомагає бабусі, на даний час навчається у школі. Його батько ОСОБА_4 вже близько десяти років з ними не проживає, жодного разу до свого сина не приїжджав, з сином не спілкується.

Допита в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що після того, як ОСОБА_3 у 2005 році розірвала шлюб з ОСОБА_4, то почала проживати зі своїм сином ОСОБА_3, її онуком, разом з нею в с. Рівне, Генічеського району. З 2005 року відповідач покинув родину і жодного разу не приїжджав до них, сину не допомагає, не спілкується з ним. Після смерті у 2014 році ОСОБА_3, ОСОБА_3 повністю знаходиться на її утриманні.

Представник органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Рівненської сільської ради Генічеського району ОСОБА_1 та представник служби у справах дітей Генічеської райдержадміністрації ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснили суду, що відповідач ОСОБА_4 дійсно долею свого сина не цікавиться з 2005 року, участі у його вихованні та утриманні не приймає, та вважають, що ОСОБА_4 необхідно позбавити батьківських прав у відношенні його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також зазначили, що при позбавленні відповідача батьківських прав, позивач буде позбавлений батьківського піклування, тому вважають за необхідне встановити над ОСОБА_3 піклування та призначити піклувальником його бабусю ОСОБА_5

Згідно висновку органу опіки та піклування Рівненської сільської ради Генічеського району від 30 липня 2015 року, ОСОБА_4 доцільно позбавити батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки він не піклується про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, не забезпечує сину належного матеріального утримання, на території с. Рівне не проживає, з дитиною не спілкується, ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до положень ст.. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. N 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину

Проаналізувавши зазначені докази, суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, щодо виховання сина ОСОБА_3, тому його необхідно позбавити щодо дитини батьківських прав.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини, тому вважає, що над ОСОБА_3 слід встановити піклування та призначити піклувальника виходячи з наступного.

Згідно ст.. 59 ЦК України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування.

Частиною 4 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно подання органу опіки та піклування Рівненської сільської ради Генічеського району від 30 липня 2015 року, над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, доцільно встановити піклування, та призначити його піклувальником ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки неповнолітній ОСОБА_3 фактично позбавлений батьківського піклування.

В судовому засіданні бабуся позивача у справі ОСОБА_3 ОСОБА_5 зазначила, що в разі постановлення судом рішення про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, то вона згодна стати піклувальником свого онука неповнолітнього ОСОБА_3

Частиною ч. 1. ст. 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13 січня 2005 визначено, яку дитину слід вважати позбавленою батьківського піклування, зокрема, це діти, позбавлені батьківського піклування; діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав.

Згідно ч. 1 ст. 243 СК України передбачено, що піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Відповідно до ч.4 ст. 63 ЦК України, піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки піклувальника. При призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Враховуючи наведене, та приймаючи до уваги бажання позивача ОСОБА_3 щодо призначення його піклувальником саме бабусі ОСОБА_5, а також згоду ОСОБА_5 бути піклувальником свого онука, суд приходить до висновку про необхідність встановити на ОСОБА_3 піклування, піклувальником призначити його бабусю ОСОБА_5

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд дійшов наступного.

Згідно ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 184 СК України встановлено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" встановлено, що за відсутності домовленості між батьками, той із батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно ч.2 ст. 179 СК України, у разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти є власністю дитини. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що відповідач на час розгляду справи не має постійного місця роботи, суд вважає можливим встановити спосіб утримання дитини відповідачем в розмірі 386 грн., щомісячно, починаючи з 29.04.2015 року і до досягнення дитиною віку повноліття, відповідно до положень ст. 180, ч. 3 ст. 181, 182, 183 СК України.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача, відповідно до положень ч.3 ст.88 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165, ч. 2 ст. 166, ст..179, ст. 180, ч. 3 ст. 181, ст. 182, СК України, ст. 59, ч.4 ст. 60, ч.4 ст. 63 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 р. N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (ОСОБА_2 змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 20 від 19.12.2008 ), суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, дитиною, що позбавлена батьківського піклування.

Встановити над ОСОБА_3 піклування, призначивши його піклувальником бабусю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_3, ІНПП НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 386 грн., щомісячно, починаючи з 29.04.2015 року і до досягнення дитиною віку повноліття. Розмір присуджених аліментів підлягає індексації згідно закону.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_4,, на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. на р/р 31210259700112, МФО 852010, ЄДРПОУ 02886775, Банк одержувача: УДКУ у Генічеському районі, одержувач Державний бюджет, код платежу 22030001.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суду шляхом подання в строк 10 днів з моменту його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_9