Постанова № 49591824, 23.05.2013, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1112/3870/12

ПОСТАНОВА

23.05.2013 року м.Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді- Вдовіченка В.В., при секретарі -Стець Т.М., з участю прокурора- Рубана .В.В., захисника-адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Мала Виска Кіровоградської області кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України,ІНФОРМАЦІЯ_3, має на утриманні малолітню дитину, не працює, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.28, ч.2 ст.27, ч.2 ст.365 КК України; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одружений, працює на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ч.2ст.28, ч.2 ст.27, ч.2 ст.365 КК України; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженеця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_10, не одруженого, має на утримані неповнолітньо дитину, такий що немає має судимості, в скоєнні злочину передбаченого ч.2ст.28, ч.5 ст.27, ч.2 ст.365 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, з метою помсти за побиття рідного брата - ОСОБА_5, яке мало місце 28.07.12р. близько 23-24 години в с.Камянка Новомиргородського р-ну Кіровоградської області за участю потерпілого ОСОБА_6, 29.07.12р. вступив у змову з працівником ОВС ОСОБА_3 та цивільними особами: ОСОБА_4 та невстановленою особою, з якими домовився про спільне вчинення злочину.

Згідно розробленого плану ОСОБА_3, ОСОБА_7, та невстановленій особі була відведена роль сприяння ОСОБА_2 у вчинені злочину, шляхом доставки потерпілих ОСОБА_8, та ОСОБА_9, з домівок до місця вчинення злочину - лісосмуги.

Окрім того ОСОБА_7, та невстановленій особі була відведена роль сприяння у вчинені злочину шляхом подолання опору з боку потерпілих ОСОБА_6., ОСОБА_8., та ОСОБА_9С шляхом застосування до них фізичного та психологічного насильства .

В судовому засіданні захисник-адвокат ОСОБА_1, в інтересах заявив клопотання, яке підсудні підтримали, про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав ,що досудове розслідування проведено однобічно, поверхово та не обєктивно.

Заслухавши думку прокурора Рубана В.В., який заперечив у задоволнні клопотання, потерпілого ОСОБА_6, який відніс розгляд данного клопотання на розсуд суду, думку адвоката ОСОБА_1, підсудних ОСОБА_2,ОСОБА_4, ОСОБА_3, які підтримали клопотання, суд приходить до наступного. У відповідності до ч.1 ст.281 КПК України (в редакції 1960 року) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Згідно п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були дослідженні або були поверхово чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребуванні й не дослідженні документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не дослідженні обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Враховуючи вищевикладене, а також те, що наведені в клопотанні підстави не є тими порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути розглянута та наявність яких тягне безумовне повернення її на додаткове розслідування, суд приходить до висновку, що в задоволенні заявленого клопотання необхідно відмовити. Керуючись ст.ст.273, 281, 296 КПК України ( в редакції 1960 року), суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_1, про направлення справи на додаткове розслідування - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Вдовіченко